У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:
Маринівка .
Мари́нівка — село Сніжнянської міської громади Горлівського району Донецької області , Україна . Населення становить 629 осіб.
Відстань до райцентру становить близько 39 км і проходить автошляхом місцевого значення.
Землі села межують із територією смт Побєда Сніжнянської міської ради Донецької області та Куйбишевським районом Ростовської області Росії .
Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Маринівка —Куйбишево .
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Маринівка перебуває на тимчасово окупованій території .
Станом на 1873 рік у слободі, центрі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського , мешкало 1181 особа, налічувалось 185 дворових господарства й 1 окремий будинок, 48 плугів, 110 коней, 194 пари волів, 1189 овець[ 1]
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1218 осіб (611 чоловічої статі та 607 — жіночої), з яких 1212 — православної віри[ 2]
У 2014 році під час війни на сході України біля Маринівки точилися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка» , під час яких село кілька разів переходило з рук у руки. Внаслідок вторгнення російських регулярних військ , з кінця серпня 2014 року село знаходиться під контролем проросійських формувань ДНР .
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 649 осіб, з яких 293 чоловіки та 356 жінок.[ 3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 626 осіб.[ 4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[ 5]
↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с. , (стор. 236)↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-53. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019 .↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019 .↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)) . database.ukrcensus.gov.ua . Банк даних Державної служби статистики України . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019 .
Окружний центр Волості Основні поселення1888 )
.svg)
_(1808).png)
