Мармароська жупа (Чехословаччина)

Мармароська жупа
Дата створення / заснування	липень 1920
Країна	Чехословаччина
Столиця	Великий Бичків, Солотвино, Великий Бичків і Севлюш
Адміністративна одиниця	Підкарпатська Русь
Кількість населення	254 324 осіб[1]
Замінений на	Підкарпатська жупа
Час/дата припинення існування	30 червня 1926
Площа	6037 км²[1]

48°10′00″ пн. ш. 23°21′00″ сх. д. / 48.166666666667° пн. ш. 23.35° сх. д. / 48.166666666667; 23.35

Мармароська жупа (іноді також Велкошевлюшська жупа, чес. Marmarošská župa) — одна із жуп, одиниць територіального управління в Підкарпатській Русі в рамках Першої Чехословацької Республіки. Він був створений головним чином шляхом відокремлення від угорської Мармароського комітата. Існувала в 1920—1926 роках, спочатку мала площу 3 758 км², після 1921 року потім 6 037 км². Його адміністративним центром мав бути Хуст, але органи влади тимчасово розташувалися в селах Великий Бочків, Слатинські Доли та Севлюш.

Коли в першій половині 1919 року чехословацька армія окупувала більшу частину Підкарпатської Русі, 6 червня 1919 року була неофіційно оголошена військова диктатура під командуванням французького генерала на чехословацькій службі Едмона Геннока з метою консолідації сил під час відходу угорських комуністичних і румунських військ. Підкарпатська Русь поступово була розділена на чотири жупи, які були засновані на адміністративних одиницях, створених там Угорщиною.Однією з таких одиниць була Мармароська жупа, яка виникла з північної частини оригінального угорського Мармароського комітату. Південна частина чехословацького повіту продовжувала контролюватися румунською армією, яка відступила лише влітку 1920 р.^[2] Жупна канцелярія почала функціонувати в липні 1920 р. Під час реорганізації підкарпатських жуп у 1921 році Мармароська жупа отримала не лише частину території скасованої Мукачівської жупи, а й територію, яка спочатку належала до Березького повіту.

На чолі повіту стояв призначений урядом префект, але призначався лише тимчасовий повітовий адміністратор.^[3] Початковий центр угорського округу, місто Мармароський Сігіт, відійшло до Румунії, тому було необхідно створити новий адміністративний центр. Тому повітова канцелярія тимчасово розташовувалася в селах Великий Бичків (1920–?), Слатинські Доли (?–?), знову Великий Бичків (?–?) і Севлюш (?–1926).^[4] Остаточним центром жупи мав стати Хуст.^[5]

Мармароська жупа проіснувала до 30 червня 1926 року. 1 липня 1926 року всі жупи Підкарпатської Русі були об'єднані в єдину Підкарпатську жупу.^[3]

Мармароський повіт розташовувався на сході Підкарпатської Русі, в районі річок Чешка, Теребля і Тересва. Вона становила найсхіднішу частину першої Чехословацької Республіки та межувала з трьох сторін з іншими державами: на півночі та сході-з Польщею, на півдні з Румунією і на південному заході з Угорщиною. Тільки на заході вона межувала з Чехословацькою Березькою жупою (також у 1921 році з Мукачівською жупою).

До реорганізації в 1921 році Мармароський повіт був поділений на чотири округи: Великий Бичків, Рахів, Тересва і Тачове. Завдяки реорганізації жуп у 1921 році та подальшому об'єднанню жуп ситуація змінилася, і врешті-решт Мармароський повіт складався з шести округ (Хуст, Рахів, Севлюш, Тересва, Тачове та Волове).^[6]