Мартиненко Іван Назарович

Іван Назарович Мартиненко
Іван Назарович Мартиненко
Народження	20 січня 1915; Березняки
Смерть	27 жовтня 1944 (29 років); Jelgava Countyd, Латвійська РСР, СРСР
Поховання	Єлгава
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Розвідувальна авіація
Освіта	14th military aviators schoold (1940)
Роки служби	1933–1944
Звання	Майор авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Мартине́нко Іва́н Наза́рович (20 січня 1915, Березняки — 27 жовтня 1944) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945 — посмертно), в роки німецько-радянської війни заступник командира 187-го окремого корегувально-розвідувального авіаційного полку 15-ї повітряної армії 2-го Прибалтійського фронту, майор (з 06.11.1943).

Біографія

Народився 7 (20 січня) 1915 року в селі Березняках (нині Смілянського району Черкаської області) в сім'ї селянина. Українець. У 1929 році закінчив 7 класів школи.

Трудову діяльність розпочав у червні 1928 року, працював у сільському господарстві. З квітня 1930 по квітень 1931 року навчався у школі ФЗУ на станції Бобринська, потім до травня 1932 року працював чорноробом на станції.

З травня 1932 по листопад 1934 року — курсант авіаційної школи «Динамо» НКВС СРСР.

З листопада 1934 року — моторист, а з серпня 1935 року — авіамеханік 1-ї Московської авіаційної ескадрильї НКВС СРСР.

У лютому 1938 року вступив на льотне відділення Харківського військового училища НКВС СРСР, яке закінчив у жовтні 1939 року й був зарахований слухачем Енгельсської військової авіаційної школи НКО СРСР. У 1938 році перебував у спеціальному відрядженні в Китаї, за що був нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

З листопада 1940 року — льотчик 227-го ближньо-бомбардувального авіаційного полку, з травня 1941 року — командир авіаційної ланки того ж полку в Київському ОВО.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Війну зустрів на посаді командира авіаланки, воював на Південно-Західному фронті.

У серпні 1941 року призначений заступником командира авіаційної ескадрильї 52-го ближньо-бомбардувального авіаційного полку. Брав участь у боях на Південно-Західному, Південному й Сталінградському фронтах.

З січня по квітень 1943 року — командир ескадрильї 15-го окремого розвідувального запасного авіаційного полку.

З квітня 1943 по травень 1944 року — командир 64-ї окремої корегувальної авіаційної ескадрильї.

У травні 1944 року призначений заступником командира 187-го окремого корегувально-розвідувального авіаційного полку з льотної частини (15-а повітряна армія 2-го Прибалтійського фронту).

Майор І. Н. Мартиненко здійснив 194 бойових вильоти на корегування артилерійського вогню, бомбардування, штурмовку, повітряну розвідку і фотографування оборонних та інженерних споруд противника. У 14 повітряних боях збив 4 літаки противника.

Загинув 27 жовтня 1944 року. Похований у місті Єлгаві (Латвія).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм, майору Мартиненку Івану Назаровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденом Леніна (24.03.1945), чотирма орденами Червоного Прапора (06.11.1941, 29.04.1942, 31.07.1942, 05.08.1944), медалями «За бойові заслуги» (1938) й «За оборону Сталінграда» (1942).