Мартиненко Анатолій Іванович
Анатолій Іванович Мартиненко (31 березня 1940, місто Дружківка, Донецької області — 3 лютого 2014, Рівне)[1] — український художник, графік. Заслужений працівник культури України (1993). ЖиттєписАнатолій Мартиненко народився 31 березня 1940 року в місті Дружківка Донецької області. Закінчив десятирічку 1957. До 1960 працював ливарником на Дружківському заводі газової апаратури.З 1950 року відвідував заводську студію образотворчого мистецтва. У 1960 році вступив до Дніпропетровського державного художнього училища. Із 1965 - викладач Рівненської дитячої художньої школи, з 1970 – директор. ТворчістьПрацював в жанрі олійного живопису. Писав пейзажі, тематичні картини. У доробку близько 400 робіт. Вибрані роботи: "Автопортрет" (1970), "Передній край. Бійці"(1974), «Портрет геолога» (1976), серія «Барви острова свободи»(1982),серія «Полісся - край лелек» (1984 -1986 ), цикл «Рибалки Коблева» (1987 – 1988), серія «По Туві»(1985),серія «Фантастична реальність»(1997-1998). Проілюстрував книги рівненських авторів: «Із вирію літ» С.Бабія (1992),«Моя родина – Україна» та «Кує зозуля» А.Андрухова (1994,1997), альманах «Погорина» (1994). Був учасником понад 50 міжнародних, всеукраїнських і обласних художніх виставок та 28 – персональних (Рівне,Луцьк,Тернопіль, Львів). У 1979 - 1980 - разом зі скульптором Олександром Музичуком вирізьбив дерев’яні скульптури казкових героїв для міського парку культури і відпочинку ім.Т.Г. Шевченка. Останній мистецький проект – участь у Всеукраїнській акції (2012), коли за волинськими народними мотивами була розписана гігантська писанка висотою 4 м, що експонувалася на Хрещатику і Співочому полі в Києві. Виданий альбом «Анатолій Мартиненко. Живопис. Графіка» (2013), де представлено 130 робіт художника. Полотна зберігаються в музеях і картинних галереях України та в приватних колекціях. Визнання та нагороди
Вшанування пам'яті
Галерея     Публікації
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
