Мартинюк Ілля Сильвестрович

Ілля Сильвестрович Мартинюк
Ілля Сильвестрович Мартинюк;
Генерал-майор (25.8.1916); Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження	21 липня (2 серпня) 1869 ; Волинська губернія, Російська імперія
Смерть	не раніше 1935
Alma Mater	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Приналежність	УНР
Війни / битви	Перша світова війна; Українсько-радянська війна
Командування
	Перша козацько-стрілецька (Сірожупанна) дивізія
Нагороди та відзнаки

Ілля́ Сильве́стрович Мартиню́к (* 21 липня 1869 — † після 1935) — генерал-хорунжий армії УНР, командир дивізії Сірожупанників.

Життєпис

Походить із селян Волинської губернії. Початкову освіту здобув у Київській класичній гімназії.

У російській армії

З 10 липня 1888 в російській армії — рядовий в 129 піхотному Бессарабському полку. У 1890 закінчив Київське піхотне юнкерське училище із званням підпоручник. З 1894 року поручник, а з 1900 — штабс-капітан.

У 1902 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу. З 1907 підполковник. Учасник Першої світової війни, командир 44-го піхотного Камчатського полку. З 1916 генерал-майор, командир бригади 1-ї прикордонної Заамурської піхотної дивізії. Згодом командир 159-ї піхотної дивізії.

В Українській армії

З березня 1918 член комісії зі створення Української армії. В армії Української Держави командир 4-го Київського корпусу.

Після падіння гетьманату в Армії УНР. З 5 квітня 1919 командир корпусу Сірожупанників. 17 травня 1919 взятий в полон у Луцьку польськими військами.

З жовтня 1920 знову в Армії УНР. Разом з армією інтернований у таборах на території Польщі. Там виконував обов'язки декану військового факультету Українського народного університету.

У березні 1922 переїхав до Варшави, а у серпні цього ж року повернувся до Києва. 4 квітня 1935 заарештований за поширення контр-революційних чуток, але 17 травня 1935 звільнений.

Подальша доля невідома.