Марті Вентольра
Марті Вентольра Форт (ісп. Martí Vantolrà i Fort, нар. 16 грудня 1906, Барселона — пом. 5 червня 1977, Мехіко) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. Учасник чемпіонату світу 1934 року. Спортивна кар'єраЗ 1924 року виступав за «Еспаньйол». Найбільш вдалим у цьому клубі став 1929 рік — перемоги у національному кубку і чемпіонаті Каталонії. У перших двох сезонах іспанської Прімери провів 30 матчів, забив 16 м'ячів. У складі національної збірної дебютував 22 червня 1930 року проти команди Італії. У Болоньї гості здобули вольову перемогу. Двічі Луїс Регейро зрівнював рахунок, а за три хвилини до завершення матча Марті Вентольра забив вирішальний гол — 3:2. Протягом наступних чотирьох років періодично викликався до лав головної команди країни. Навесні 1934 року зіграв у двох кваліфікаційних матчах проти португальців і потрапив до заявки на світову першість в Італії. Другий чемпіонат світу проходив за кубковою схемою. На першому етапі іспанці впевнено перемогли збірну Бразилії, а в чвертьфіналі поступилися господарям змагань (1:1, 0:1). Вентольра грав в останньому матчі. В наступні два роки був гравцем основного складу, всього провів 12 ігор (3 забиті м'ячі). Наступні три сезони захищав кольори «Севільї», яка у той час грала у Сегунді (другому дивізіоні). Своєю грою привернув увагу керівництва «Барселони», до складу якої приєднався у 1933 році. Команда досить вдало виступала в чемпіонаті Каталонії, а на загальноіспанському рівні — грала у фіналі кубка 1935/36 (поразка від «Мадрида» 1:2). Наступний сезон мав стати для Барселони «золотим», команда була за складом найсильнішою в Іспанії, але тріумфу завадила громадянська війна. Клуби Каталонії і Леванте продовжували виступати, утворивши середземноморську лігу, перемогу в якій здобула «Барселона», отримавши титул неофіційного чемпіона Іспанії. У червні, керівництво «Барселони» відправило клуб подалі з країни в тур по Мексиці, в якому «Барса» провела 14 матчів. Потім, «синьо-гранатові» виграли «New York Tournament» в США, в якому провели матчі проти збірної Брукліна, збірної Нью-Йорка, єврейської збірної, складеної з жителів США. А наостанок провела матч проти головної команди Сполучених Штатів. Гроші, зароблені в турне, допомогли команді втриматися «на плаву», але вони й зруйнували її: багато гравців клубу не побажали повертатися на батьківщину; Марті Вентольра, Хоакін Уркіага, Фернандо Гарсія, Мігель Гуал, Хосеп Іборра, Естеве Педроль залишились у Мексиці, Фелікс де лос Херос — у США, а Доменек Балманья, Хосеп Ескола і Рамон Сабало — обрали французькі клуби. Три сезони виступав за команду «Реал Еспанья» (чемпіон 1940 року). Потім захищав кольори «Атланте». В аматорському чемпіонаті Мексики 1940/41 клуб здобув перемогу, а Марті Вентольра — найрезультативніший гравець турніру (17 голів)[1]. В наступному сезоні — перемоги у кубку і суперкубку країни. Партнером Вентольри в лінії атаки був Орасіо Касарін — найрезультативніший мексиканський бомбардир 40-50-х років (238 голів у чемпіонаті)[2]. В 1943 році «Атланте» став одним з фундаторів мексиканської професіональної футбольної ліги, а через чотири роки — св'яткував у ній перемогу. Марті Вентольра продовжував грати за «Атланте» до 1950 року і завершив виступи у 44 роки. Його син, Хосе Вантольра — учасник чемпіонату світу 1970 року. У збірній Мексики провів 30 ігор (1963–1970). Досягнення
СтатистикаСтатистика клубних виступів:
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia