«Маріо Шенберг» — сферичний детектор гравітаційних хвиль[1][2], розташований у Сан-Паулу в Бразилії. Названий на честь бразильського фізика Маріо Шенберга (1914—1990), колишнього професора Університету Сан-Паулу[3]. Складається з масивної сфери, яка слугує антеною, і набору параметричних перетворювачів для моніторингу основних режимів вібрації[4]. Пристрій почали створювати в 2000 році в результаті проєкту Гравітон. Він став першим гравітаційно-хвильовим детектором в Латинській Америці.
За підтримки Фонду підтримки досліджень штату Сан-Паулу, проєкт координував Оділіо Деніс де Агіар з Національного інституту космічних досліджень[6].
Технологія
Основним компонентом детектора є сфера вагою понад тонну, що складається з міді та 6 % алюмінію, охолоджена за допомогою рідкого гелію до температури всього на кілька сотих кельвіна вище абсолютного нуля. При цій температурі будь-які коливання атомів практично припиняються, що має полегшити спостереження гравітаційних хвиль на фоні теплового шуму. Сферична форма антени вирізняє «Маріо Шенберг» з-поміж більшості гравітаційно-хвильових детекторів[7][8][9][10], але споріднює його з MiniGrail — іншим сферичним детектором. Пошук збігів у результатах цих двох детекторів міг би збільшувати шанси виявлення гравітаційних хвиль[11].
