Маріупольський краєзнавчий музей
Маріу́польський краєзна́вчий музе́й — краєзнавчий музей у місті Маріуполь, розташований за адресою — вулиця Георгіївська, 20. Основні види діяльності музею: фондова, експозиційна, науково-дослідна, збірна, науково-освітня. ІсторіяМаріупольський краєзнавчий музей був заснований 6 лютого 1920 року міським відділом народної освіти Маріупольської ревкому. Перша експозиція була створена в 1920 році і відкрита для відвідувачів. Дослідження наукових співробітників музею сприяли створенню в Приазов'ї природних заповідників: Хомутовський степ (1926), Білосарайська коса (1927) і Кам'яні Могили (1927). У 1937 році Маріупольський музей отримав статус обласного з назвою «Донецький обласний краєзнавчий музей в місті Маріуполі». У 1950 році у зв'язку зі створенням обласного краєзнавчого музею в місті Сталіно (Донецьк) Маріупольський був переведений у розряд музеїв місцевого значення. 2 листопада 1970 року відкрито меморіальний Будинок-музей А. О. Жданова, філія тоді ще Жданівського краєзнавчого музею. Експозиційні відділи: природи, історії дорадянського періоду, Історії радянського періоду, Періоду сучасності. ЕкспозиціяМузей має сім експозиційних залів, наукову бібліотеку, фонд якої становлять 17 тисяч книг. У його фондах зберігається понад 53 тисячі експонатів, у тому числі речові, образотворчі, письмові (рукописні та друковані), нумізматичні, археологічні, фотодокументальні, природні та інші. Музей має постійну експозицію, яка висвітлює природні умови південній частині Донецької області та історію краю, починаючи з первісних часів і до наших днів. В експозиції музею можна одночасно побачити все розмаїття флори, фауни даного регіону, яка зазнала значних змін під дією антропогенних факторів цивілізації. У 1995—2001 роках проведена повна перебудова експозиції відділу історії радянського періоду і частково — відділу історії дорадянського періоду. Експозиція дорадянського періоду відображає заселення регіону з глибокої давнини, а також процес освоєння цілинних земель Приазов'я українцями, греками, німцями, менонітами, євреями, козаками Азовського війська, заснування сіл, міст, розвиток ремесел, торгівлі, обмін культурною спадщиною. В експозиції радянського періоду на різноманітних предметах побуту мешканців, макетах, оригінальних експонатах показаний процес переростання Маріуполя в найбільший індустріальний центр півдня України. У 2001 році, до десятиріччя незалежності України, відкрита нова постійна експозиція «Місто Маріуполь за роки незалежності України». Це сумарний потенціал Маріуполя у сфері виробництва, освіти, культури. У музеї зберігається низка раритетів і цікавих знахідок з Приазов'я. Серед них особливу цінність становлять грамота Катерини II християнам-грекам, виведеним з Кримського ханства в 1778–1780 роках і поселеним у Північному Приазов'ї, плащаниця 1760 року, Євангеліє 1811 року. Фотографії, листівки дозволяють простежити історію розвитку міста Маріуполя і його знаменитих уродженців від 1870-х років і досі. Основу археологічної колекції складають матеріали унікальних пам'яток — Амвросіївської стоянки, Маріупольського могильника епохи неоліту, знарядь праці, знаки влади, прикраси, колекція кам'яних статуй («кам'яних баб») стародавніх і середньовічних кочівників. Унікальні бронзова пряжка у вигляді головки лося — зразок «скіфського звіриного» стилю, бронзові дзеркала східного виробництва із золотоординського могильника. Вибрані експонати музею 
Нумізматична колекція музею, боністика та медальєрне мистецтвоУ нумізматичної колекції музею — монети Римської імперії, Візантії, античних міст Північного Причорномор'я, Московської держави, Російської імперії, Речі Посполитої, Австро-Угорщини, СРСР, нагороди Російської імперії і СРСР.
ЖивописЗа радянських десятиліть краєзнавчому музею не дозволяли збирати художні і мистецькі твори як непрофільні (гроші на мистецькі твори закупівельна комісія не отримувала). Лише хитрощі музейних працівників нечасто обходили заборони і вводили у фонди декоративно-ужиткові речі, старовинний посуд і меблі, окремі зразки графіки. Винятком були подарунки від небагатьох місцевих художників, їх родин та діячів мистецтва. Тому в Маріупольському краєзнавчому музеї не було вартісних творів мистецтва до 1970-х років. У 1973 р. відбулася 1-ша республіканська пейзажна виставка «Меморіал Архипа Куїнджі». Була створена комісія, що відібрала частку творів пейзажного жанру з виставки і передала її у краєзнавчий музей. Серед небагатьох дарунків краєзнавчому музею - декілька малюнків В.В. Верещагіна із зібрання архітектора М. Й. Нікаро-Карпенко, акварелі і малюнки самого архітектора, декілька картин Віктора Арнаутова та місцевих художників. Три твори Архипа Куїнджі за наказом Міністерства культури СРСР передали у Маріупольський краєзнавчий музей зі збірок Державного Російського музею. У фондах музею зберігаються поодинокі картини А. Куїнджі «Червоний захід», «Осінь. Крим», «Ельбрус»; І. Айвазовського «У берегів Кавказу»; М. Дубовського «Ніч на Балтійському морі», «Море»; малюнки В. Верещагіна періоду російсько-турецької війни 1877–1878 років, українських художників Т. Яблонської «Три кургани», М. Глущенка «Озеро», С. Шишка «Ранок у лісі», «Квітень, Голосієво», О. Грицая, М. Дерегуса тощо. Все це надало можливість створити в Маріуполі в жовтні 2010 року Художній музей імені Куїнджі як відділок краєзнавчого музею. Філії музею
Відомі співробітникиПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
