Марія Грація Буччелла
Марі́я Гра́ція Бучче́лла (італ. Maria Grazia Buccella; нар. 15 серпня 1940, Мілан, Ломбардія, Королівство Італія) — італійська акторка, співачка та модель. Зірка кінематографу Італії 1960-х років, відома, насамперед, ролями в італійських еротичних комедіях. Розпочала свою кар'єру з модельного бізнесу, була представницею Італії на конкурсі «Міс Всесвіт 1959»[en]. Впродовж кінокар'єри зіграла у понад 50 фільмах. Нагороджена Італійським національним синдикатом кіножурналістів премією «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану[it] у фільмі «Я одружився з тобою заради забави» 1968 року. ЖиттєписМарія Грація Бучелла народилася 15 серпня 1940 року в північноіталійському місті Мілані, що входило до складу регіону Ломбардія, Королівства Італія. В дитинстві знялася в кількох французьких фільмах, знятих в Італії.[3] Зокрема, у фільмах «Мис Надії»[en] 1951 року та «Распутін»[en] 1954 року.[4] Марія Бучелла була однією з багатьох італійських акторок, чия кар'єра почалася з участі в конкурсі краси. У 1959 році Марія була учасницею від Італії на конкурсі «Міс Всесвіт»[en]. На додаток до подальшої кар'єри фотомоделі, вона почала працювати перед камерою і з початку 1960-х знімалася в кількох фільмах на рік, частіше у Франції, ніж в Італії. Поряд з великими зірками вона знялася в кількох комедіях успішних режисерів, таких як Вітторіо де Сіка у фільмі «Бум» 1963 року або Діно Різі у фільмі «Гаучо»[it] 1964 року, а також знялася з Жаном Маре у французько-італійському фільмі «Жінки, кулемети та діаманти»[it]. Бучелла, також, кілька разів знімалась у жанрі пеплумів, зокрема, у фільмах: «Розпад Риму»[it] 1963 року, «Рем і Ромул - Історія двох синів вовчиці»[it] 1976 року і «Нерон»[it] 1977 року. Окрім того, її запрошували на ролі у «шпигунські фільми» («Брудна гра»[it] 1965 року; «Гарячі секрети»[en] 1967 року). 1965 року Марія Бучелла була однією з претенденток на роль дівчини Джеймса Бонда, Доміно Віталі[en], у фільмі «Кульова блискавка», але, в підсумку, вона дісталася французькій акторці Клодін Оже[en]. Однак, не зважаючи на це, Марія Грація Буччелла відразу стала помітно акторкою. Тогож року зіграла в історичній пародії «Армія Бранкалеоне»[it] режисера Маріо Монічеллі з Вітторіо Ґассманом у головній ролі, а наступного — у відомій комедії Вітторіо де Сіка «Полювання на лиса», де її партнером на знімальному майданчику став Акім Тамірофф.  Наприкінці 1960-х Марія Грація Бучелла також почала кар'єру співачки, записавши кілька платівок, але її творчість не отримала популярності серед публіки. Режисер Паскуале Феста Кампаніле дав їй кілька великих ролей у своїх комедіях. Так 1966 року у фільмі Кампаніле «Італійська зрада»[it] Буччелла зіграла головну роль разом з Ніно Манфреді та Катрін Спаак, а 1969 року у фільмі «Куди ти йдеш гола?»[it] з Гастоне Москіном і Вітторіо Ґассманом. Однак Буччелла отримала визнання своєї акторської гри лише в співспраці з режисером Лучано Сальче[it]. Сольною роллю у фільмах Сальче стала роль сільської дівчини, яка стала популярною співачкою, в комедії «Просто подивіться на це»[it] 1970 року. Разом з Теренсом Гіллом Буччелла знялася в іспансько-італійському вестерні «Гнів вітру»[it], але в 1970-х роках її популярність почала спадати, вона знялась у кількох маловідомих фільмах і телесеріалах. Хоча все ще з'являлася на перших шпальтах журналів, з'являлася на телебаченні як співачка, але акторська кар'єра, фактично, завершилась у 1980-х. Лише після тривалої перерви глядачі знову змогли побачити її у фільмі Готель «Отелло» 2000 року.[3] ФільмографіяЗа 49 років кінокар'єри Марія Грація Буччелла у понад 50 кінострічках. Буччелла зіграла багато головних жіночих ролей, насамперед, у 1960-х — 1970-х. Партнерами по знімальному майданчику було багато зірок італійського кіно: Моніка Вітті, Вітторіо Ґассман, Уго Тоньяцці, Гастоне Москін, Джина Лоллобриджида, Ніно Манфреді, Катрін Спаак. Окрім того, з нею грали зірки європейського кіно й Голлівуду: Жан Маре, Анні Жирардо, Генрі Фонда, Фернандо Рей, Бурвіль, Акім Тамірофф, Теренс Гілл тощо. Вона грала у фільмах багатьох відомих режисерів: Паскуале Феста Кампаніле («Куди ти йдеш гола?»[it]; «Діва для принца»[it]; «Італійська зрада»[it]), Вітторіо де Сіка («Бум»; «Полювання на лиса»), Діно Різі («Гаучо»[it]), Крістіана-Жака («Брудна гра»[it]; «Жінки, кулемети та діаманти»[it]; «Гарячі секрети»[en]), Уго Тоньяцці («Так, сеньйор»[it]), Маріо Монічеллі («Армія Бранкалеоне»[it]), Лучано Сальче[it] («Я одружився з тобою заради забави»; «Просто подивіться на це»[it]), Луїджі Коменчіні («Дитинство, покликання та перші переживання Джакомо Казанови, венеційця»[it]) тощо.[4] Українські назви фільмів у таблиці подано методом описового перекладу оригінальних назв.
Нагороди та номінації
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
