Марія Доротея Софія Еттінген-Еттінгенська (нім.Maria Dorothea Sophia von Oettingen-Oettingen, 29 грудня1639 — 29 серпня1698) — графиня Еттінген-Еттінгенська, донька графа Еттінген-Еттінгену Йоакіма Ернста та графині Гогенлое-Нойнштайнської Анни Доротеї, друга дружина герцога ВюртембергуЕбергарда III. Мала десятеро дітей, які не залишили нащадків. Після смерті чоловіка мешкала в замку Кірхгайм-унтер-Теку, а після пожежі в ньому — у Нюртінгенському замку.
Біографія
Народилась 29 грудня 1639 року в Еттінгені. Стала первістком у родині графа Еттінген-Еттінгену Йоакіма Ернста та його другої дружини Анни Доротеї Гогенлое-Нойнштайнської, з'явившись на світ за рік після їхнього весілля. Мала старшу єдинокровну сестру Софію Маргариту від першого шлюбу батька. Згодом сімейство поповнилося чотирма молодшими дітьми.
У 3-річному віці втратила матір. Батько згодом уклав третій шлюб з пфальцграфинею Зульцбахською Анною Софією, яка народила йому ще восьмеро дітей.
Замок Кірхгайм-унтер-Теку, де герцогиня мешкала у 1675—1690 роках
У 16 років стала дружиною герцога 41-річного ВюртембергуЕбергарда III. Весілля відбулося 20 липня 1656 у Штутгарті. Для нареченого це був другий шлюб, від першого у нього залишилося дев'ятеро дітей. У пари з'явилося десятеро спільних нащадків.
Ебергард III помер у липні 1674 року. Найменший син народився вже після його смерті. Наступного року Марія Доротея Софія оселилася у призначеній їй удовиній резиденції — замку Кірхгайм-унтер-Теку. Після пожежі, яка трапилася у Кірхгаймі 3 серпня 1690 року, переїхала до Нюртінгенського замку, де провела решту життя.
Померла у Нюртінгені 29 серпня 1698 року. Була похована у крипті колегіальної церкви Штутгарту.[1]
Joachim Fischer: Maria Dorothea Sophia. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 156.
Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 2: Das Haus Württemberg von Herzog Friedrich I. bis Herzog Eberhard III. Mit den Linien Stuttgart, Mömpelgard, Weiltingen, Neuenstadt am Kocher, Neuenbürg und Oels in Schlesien. 4. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-12-8, стор. 403–417.