У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Казецька .
Марія Антоніна Казецька-Монгенрот' [ 1] пол. Maria Antonina Kazecka ; 1880 , Залізці , Австро-Угорщина [ 2] Тернопільського району — травень 1938 , Львів , Польська Республіка ) — польська поетеса, письменниця, культурна і громадська діячка, що жила і працювала на території сучасної України. Учасниця Польсько-української війни і битви за Львів у 1918 році.
Марія Казецька народилася 1880 року в сім'ї польського офіцера Томаша Казецького, учасника повстання 1863 року [ 3] [ 4] до шлюбу Трояновської[ 5] львівській гімназії та вчительській семінарії[ 6]
Була одружена із Зигмунтом Моргенротом (1867—1914).[ 7] [ 8] [ 9]
Померла Марія Казецька у травні 1938 року. Її похорони були організовані за рахунок бюджету Львова[ 10]
Брала активну участь в культурно-літературному житті Львова. Була редакторкою журналу «Żywy Dziennik». Член Товариства взаємодопомоги польських літераторів і артистів[ 11]
У 1913 році ініціювала проведення творчих вечорів, концертів, виставок і вистав польських артистів у Києві .
Учасниця Польсько-української війни і битви за Львів у 1918 році. Була медсестрою [ 12] [ 13] інвалідність .
За існування Польської Республіки займалася літературною творчістю. Видала 5 збірок поезії, публікувала вірші і новели на сторінках «Gazety Lwowskiej»[ 14] [ 15] [ 16] [ 17] [ 18] [ 19] [ 20] Джозефа Конрада , біографії Яна Каспровича [ 21]
У своїх творах описала героїчні дії Львівських орлят [ 22] [ 23] [ 24] [ 25]
Збірки віршів Kędy milczy słońce (1903)
Akwarelle [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine .] (1904)Poezje, Tom III (1905)
Poezje (1907)
Utwory poetyckie wierszem i prozą (1900—1910)
Lwów w pieśni poetów lwowskich (1919, антологія)
Kwiaty dalekie, Tom V[13] (1932) Проза Leciutki romans Pani Tuty
Pod Szyfrą (повість, видана під псевдонімом Lady Capris)
Z «Wierszy dla Ciebie»
↑ Józef Białynia Chołodecki : Zakładnicy miasta Lwowa w niewoli rosyjskiej 1915-1918 (z odbitką fotograficzną zakładników ↑ нині Зборівський район , Тернопільської області
↑ W 75. rocznicę Powstania Styczniowego. Uroczystości we Lwowie „Gazeta Lwowska ”, s. 1, Nr 18 z 25 stycznia 1938. ↑ Zgon powstańca Tomasza Kazeckiego „Gazeta Lwowska ”, s. 2, Nr 6 z 10 stycznia 1939. ↑ Z ksiąg kościelnych parafii rzymskokatolickiej w Załoźcach. Ochrzczeni – indeks nazwisk część 3 . 5 sierpnia 2013. Процитовано 20 lutego 2015 .↑ Nazwiska pojawiające się w dziennikach Marii Inlender (1901-1907) . czapska.com.pl. Процитовано 20 lutego 2015 .↑ Stanisław Nicieja . Legenda Lwowskich Orląt . Процитовано 20 лютого 2015 .↑ Muzeum Lwowa i Kresów . muzeumlwowa.pl. 27 listopada 2014. Процитовано 20 lutego 2015 .↑ Spis członków i delegatów Galicyjskiego Towarzystwa Łowieckiego ↑ Stanisław Nicieja : Cmentarz Łyczakowski we Lwowie ↑ Kronika. Egzamin dojrzałości „Gazeta Lwowska ”, s. 3, Nr 158 z 13 lipca 1900. ↑ Marcin Hałaś. Władysław Targalski – lwowskie orlę i śląski powstaniec . Процитовано 20 лютого 2015 . ↑ Irena Łozińska. Z wizytą u kobiet. Kobiety Lwowa „Świat ”, s. 16, Nr 21 z 27 maja 1933. ↑ Babunia (Z książki o wojnie) „Gazeta Lwowska ”, s. 1, Nr 160 z 13 lipca 1919. ↑ Listy do Kesser „Gazeta Lwowska ”, s. 1, Nr 51 z 3 marca 1920. ↑ Listy do Kesser „Gazeta Lwowska ”, s. 1, Nr 53 z 5 marca 1920. ↑ Listy do Kesser „Gazeta Lwowska ”, s. 1, Nr 55 z 7 marca 1920. ↑ Listy do Kesser „Gazeta Lwowska ”, s. 1, Nr 57 z 10 marca 1920. ↑ Poprzez róże... „Gazeta Lwowska ”, s. 5, Nr 88 z 17 kwietnia 1925. ↑ V. Artykuły i wzmianki w czasopismach. Rok 1926. W: "Rocznik Kasprowiczowski"
↑ Bibliografia. Joseph Conrad w Polsce. Materiały bibliograficzne „Ruch Literacki ”, s. 283, Nr 9 z listopada 1932. ↑ Stanisław Nicieja . Nikt nie obronił obrońcy Lwowa Uniwersytet Opolski . ISSN 1427-7506 . ↑ Stanisław Nicieja . Czyn i legenda Orląt Lwowskich ↑ Stanisław Nicieja . 80. rocznica. Legenda Orląt Lwowskich . Процитовано 20 лютого 2015 .↑ „Orlątko”......znalezione w sieci...czyn i legenda Orląt Lwowskich . niepoprawni.pl. 23 listopada 2013. Процитовано 20 lutego 2015 .
.svg){kind=small}
