Марія Лелека
Марія Лелека (ім’я при народженні Морозова Марія Євгенівна, 1 вересня 1990) — українська поетеса, письменниця і драматург. Лауреатка «Коронації слова»[3]. Розпочавши літературну творчість із патріотичних і воєнних тем, поступово дистанціювалась від гостросоціального спрямування, і перейшла у творах до ідей гуманізму і християнства[4], дослідження особистісних і духовних проблем людини. ЖиттєписНародилася в день знань 1 вересня 1990 року в російськомовній родині. Самотужки досконало вивчила українську і англійську мову по книжках з художньої літератури. Закінчила з медаллю школу в Києві з поглибленим вивченням іноземних мов. Але самі шкільні заняття відвідувала рідко. Батьки Марії були діячами театрального мистецтва і мали власний театр «Візаві»[5], в якому дівчинка з дитинства грала в дитячих і дорослих постановках, об’їздивши з виставами багато країн і міст. Такий різнобічний життєвий досвід надихає Марію зайнятись письменництвом. Перші вірші і прозу вона пише англійською мовою, перемагаючи на численних олімпіадах. В 2007 році Марія вступає в Університет Карпенко-Карого в Києві на спеціальність «драматруг кіно і телебачення», який закінчує з червоним дипломом. Вона пише сценарії, п’єси, бере активну участь в студентських літературних заходах. Тоді в її творчості з’являються перші вірші українською і російською мовами. в 2010 Марія вперше потрапляє до Київської андеграундної літературної спільноти "Київ Літературний"[6], де читає вірші на слемах, батлах і підпільних літературних дуелях. В неї з’являються перші шанувальники. В 2013 Марія потрапляє на Майдан як волонтер, починає писати вірші про революцію, а пізніше і про війну[7]. Саме там вона бере собі псевдонім Лелека, як символ любові до України і свободи. В 2015 — 2016 роках Марія Лелека як волонтер їздить на схід і допомагає людям, які постраждали від війни. Після побачених людських страждань у письменниці з’являється велика кількість гуманістичних віршів. Дівчина глибоко осмислює війну, і це назавжди змінює її світогляд. Повернувшись до Києва Марія вирішує прийняти християнство, як життєву ідеологію. 2017 — 2021 роки проходять найбільш плідно для творчості письменниці. Марія Лелека описує все пережите і побачене у низці поетичних, прозових, драматургічних творів та сценаріїв. В той же час дівчина працює на телебаченні, стає успішним сценаристом, багато виступає в Києві з авторськими і благодійними вечорами, займається волонтерством. 2022 рік стає найбільш трагічним в житті письменниці. Починається повномасштабне військове вторгнення Росії. На війні, захищаючи Бахмут, гине коханий Марії Лелеки поет і журналіст Ілля Чернілевський[8]. І рівно через місяць від катувань гине за проукраїнську позицію кращий друг письменниці — християнин і російський опозиціонер Костянтин (прізвище не вказано з етичних міркувань), з яким дівчина познайомилась на Донбасі. Марія Лелека дуже тяжко переживає ці втрати. Виїжджаючи з зони бойових дій Марія проводить півроку в еміграції в Чехії. Повернувшись в Україну вона з головою поринає в творчість, волонтерство і євангелізаційну діяльність. Восени 2022 року Марія Лелека приймає хрещення в протестантському обряді і все подальше життя і творчість присвячує Христу і поширенню ідей любові і людяності через свої твори. Творча діяльністьЛітератураМарія Лелека є авторкою роману: «Метелик зі сталі і полум’я», який піднімає теми патріотизму, милосердя, молодіжних рухів, чесної журналістики і любові, що здатна змінити світ. А також дитячої фентезі-книги «Зеркало души», надрукованої в 2007 році. З поетичних здобутків Марія Лелека має видану в 2021 році книгу віршів «Голос огня»[9], куди ввійшли гуманістичні і світоглядні твори авторки. Друга збірка українськомовних творів поетеси формується і готується до друку. Також Марія Лелека має окремий цикл російськомовних творів націлених на критику тоталітарного режиму Росії та підтримку борців проти нього і політв’язнів. Марія Лелека є авторкою театральних п’єс — історичної драми у віршах «Степан Бандера»[10] та сучасної трагікомедії «Вперше». Окрім того Марія Лелека веде авторський канал на ютубі, де читає свої вірші і робить огляди на цікаві книжки[11]. КіноМарія Лелека авторка більше ніж 10 ігрових короткометражних сценаріїв, екранізованих українськими режисерами: "За завісою сімейного щастя" реж. А.Биков; "Не страшно", реж. К.Науменко; «"Ізольда" (2013 р.), реж. К.Кучер. «Якби» реж. Е. Клюзко та інших. Марія Лелека також авторка сценарію і режисер фільму «Врятована» з короткометражного проекту артхаусного кіно «Україно, Goodbye!». Телебачення і медіаМарія Лелека працювала на телебаченні і у медіа як журналіст («Сніданок з 1+1. Афіша»), пишучого журналіста (інтернет-видання «ШоТам») та сценариста ряду теле і веб-серіалів («Ловець Снів», «Фальш-ренонс» та ін). Також письменниця працювала у ряді продакшн-студій редактором на серіалах (т/с «Здравствуй, мама!» Film.ua.) та реаліті-шоу («Нереальні предки» з Кузьмою Скрябіним, телеканал ТЕТ; «Велике Схуднення» ДядяЖора Production, та ін.). Громадська діяльністьМарія Лелека з 2013 року займається волонтерством і допомогою людям, постраждалим від війни. Вона неодноразово брала участь у гуманітарних місіях на сході України, доїжджаючи як волонтер до найвіддаленіших населених пунктів, щоб допомогти, здебільшого, людям похилого віку та іншим незахищеним групам населення. Марія Лелека допомагає волонтерській організації «СУВІАТО»[12], яка активно підтримує фронт протягом 8 років, а також займається реабілітацією військових, які постраждали від війни. Також Марія Лелека учасниця багатьох громадських ініціатив — концертів, літературних рухів та благодійних акцій. Окрім того, письменниця бере участь у християнських акціях євангелізації дітей і дорослих. Релігійні поглядиМарія Лелека з дитинства цікавиться потойбічним життям. В підлітковому віці дівчина навіть займалась езотерикою і таро. Втім після прочитання «Майстра і Маргарити» Марія Лелека вперше активно замислюється над темою християнства. Після повернення з першої волонтерської поїздки на фронт письменниця починає шукати Христа і свій шлях до нього. Більше року Марія Лелека відвідує католицький собор Святого Олександра, де вивчає Боже Слово. Це сильно позначається на її творчості — теми патріотизму і війни відходять на других план, а перше місце у віршах і прозі посідає тематика вічного життя, жертовності любові, прощення гріху, та інші теми гуманізму і людяності. Через рік катехизації Марія Лелека переходить з католицизму у протестантську церкву. Пізніше це зіграє ключову роль у її творчості та житті. За словами самої Марії, перш за все вона християнка, і лише потім письменниця, волонтер і хто завгодно іще. Втім, маючи багатий життєвий досвід і надивившись за свій вік різних сторін дійсності, Марія прагне нести слово Віри і Надії читачам через свої твори. ВідзнакиМарія Лелека лауреат Коронації Слова 2019 року та володарка нагороди «Кращий твір драматургії» за п’єсу «Степан Бандера». П’єса написала білим віршем і відображає історичні події життя Бандери і України того часу. Авторка зізнається, що досліджуючи біографію Степана Бандери вона дізналась, що батько революціонера був християнським священником, а сам Степан вважав себе віруючою людиною. Філософське питання «Чи може віруючий брати участь у збройній боротьбі і як це відобразиться на ньому» лежить в основі цього твору. Також Марія Лелека має ряд винагород за свої вірші і перемоги на поетичних конкурсах «Вітер Поезії», «Каштановий Дім» та інших. Цитати
Ці рядки з вірша Марії Лелеки письменниця вважає своїм головним девізом життя і творчості. ПосиланняПримітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
