Марія Софія Сенявська
Марія Софія Сенявська (15 квітня 1699, Бережани[2] — 21 травня 1777, Варшава) — польська шляхтянка[3], княгиня. Представниця шляхетського роду Сенявських гербу Леліва. БіографіяДонька великого коронного гетьмана Адама Миколая Сенявського — останнього в роду Сенявських. Кузина Миколи Василя Потоцького. Мати — Ельжбета Гелена з Любомирських — мала намір видати її за королевича Константія Владислава Собєського, до якого сама мала «сентимент».[4] Якісь невеликі роботи в її резиденції у Львові виконував на початку 1740-х років тоді не дуже відомий архітектор Бернард Меретин.[5] Сприяла закінченню будівництва споруд монастиря бернардинів у Бережанах.[6] Була власницею частини Копичинців (спадок від батька, після неї власником став вінницький староста, власник Сидорова Людвік Калиновський).[7] Сім'яПерший чоловік — полоцький воєвода Станіслав Ернест Денгофф.[8] Під час весілля наречений влаштував пишний прийом у палаці латинських архієпископів Львова (тепер Площа Ринок, 9). На спеціальних щоглах горіли 600 смолоскипів, 400 ліхтарів. Дорога до будинку була позначена 6-ма вишками, заквітчаними світильниками. З вікон виставили 4 дощові труби, з яких протягом 1 години лилося угорське вино.[9] Другий чоловік — Авґуст Олександр Чорторийський. Через шлюб М. С. Сенявської з Авґустом Олександром Чорторийським величезні маєтності Сенявських (зокрема, Гримайлів, Тарноруда, Зіньків, Сатанів) перейшли до князів Чорторийських. Її сином у другому шлюбі був Адам Казимир Чорторийський — співзасновник бібліотеки князів Чорторийських, яка тепер перебуває у Кракові. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
