Марія Шампанська

Марія Шампанська
Марія Шампанська
фр. Marie de Champagne
Народилася	1174
Померла	9 серпня 1204 ; Акко, Єрусалимське королівство ; ·чума
Країна	Франція
Діяльність	консортка, консортка, консортка
Знання мов	французька
Титул	граф[d]
Рід	Тібальдіни
Батько	Генріх I (граф Шампані)
Мати	Марія Французька (графиня Шампані)
Брати, сестри	Scholastique of Champagned, Генріх II і Теобальд III
У шлюбі з	Болдуїн I Фландрський
Діти	Жанна I Фландрська і Маргарита II Фландрська
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Марія Шампанська (фр. Marie de Champagne; бл. 1174 — 29 серпня 1204^[4]) — перша імператриця Латинської імперії, як дружина Балдуїна I Фландрського. Була регентом Фландрського графства під час відсутності свого чоловіка в 1202—1204 роках.

Життя

Марія Шампанська була дочкою графа Шампанського Генріха I і принцеси Марії^[5], дочки короля Франції Людовика VII^[6].

13 травня 1179 року вона була офіційно заручена з Балдуїном I Фландрським, якому вже була обіцяна у дружини в 1171 році^[7].

Графиня Фландрії

6 січня 1186 року Марія і Балдуїн одружилися у Валансьєнні^[8].

Молода графиня випускала від свого імені хартії й, схоже, любила міста Фландрії^[9]. У 1200 році вона та її чоловік звільнили абатства Нінове і Богеріс від усіх податей на їх території^[9]. У тому ж році вона та її чоловік приєдналися до хрестового походу в Брюгге^[10]. 14 квітня 1202 року її чоловік залишив Фландрію, щоб взяти участь в Четвертому хрестовому поході^[11]. Під час відсутності чоловіка Марія була регентом Фландрії^[9].

Марія покинула Фландрію, щоб приєднатися до свого чоловіка в Утремері. Згідно з Жоффрей де Віллардуен та іншими авторами, вона не могла приєднатися до нього в хрестовому поході раніше, оскільки була вагітна під час його від'їзду^[12]. Коли вона народила дитину, дочку Маргариту і достатньо оговталася від пологів, вона вирішила приєднатися до нього^[13].

Вона відпливла з порту Марселя і висадилася в Акко^[12]. Там її зустрів Боемунд IV Антіохійський^[14].

Імператриця Латинської імперії

Під час хрестового походу її чоловік вирушив у Константинополь, столицю Візантії, де хрестоносці захопили та пограбували місто. Тоді вони вирішили створити Латинську імперію замість занепалої грецької. 9 травня 1204 року Балдуїн був обраний першим імператором, що зробило Марію імператрицею. Тільки коли вона прибула в Акко, до неї дійшли новини про падіння Константинополя і проголошення Балдуїна новим імператором^[13]. Вона хотіла відплисти до Константинополя, але захворіла і померла на Святій Землі^[12].

Звістка про її смерть досягла Константинополя з підкріпленням із Сирії. Балдуїн сильно переживав смерть своєї дружини. Віллардуен пише, що Марія «була милостивою і доброчесною жінкою, яку всі шанували»^[13].

Родина

Чоловік — Балдуїн I, імператор Константинополя

Діти:

Іоанна (1199/1200—1244) — графиня Фландрії
Маргарита (1202—1280) — графиня Фландрії

Генеалогія

Примітки

↑ ^а ^б ^в Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ ^а ^б ^в ^г Pas L. v. Genealogics — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1204 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 884 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Ralph of Coggeshall, Chronicon Anglicanum s.a. 1204 (= Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXVII, Hannover, 1885, p. 354 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]), Renier of St Laurent, Annales s.a. 1204 (= G.H. Pertz (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XVI, Hannover, 1858, p. 658 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]), Sigebert of Gembloux, Continuatio Bergensis s.a. 1203 (= G.H. Pertz (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores VI, Hannover, 1844, p. 438 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]), Flandria generosa (Continuatio Claromariscensis) 12 (= L.C. Bethmann (ed.), Monumenta Germania Historica, Scriptores IX, Hannover, 1861, p. 330 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Liber Obituum Ecclesie Beati Petri Insulensis (= É. Hautcœur (ed.), Documents liturgiques et nécrologiques de l'église collégiale de Saint-Pierre de Lille, Lille — Paris, 1895, p. 177), Necrologium Ecclesiæ Collegiatæ Beati Petri Insulensis (= É. Hautcœur (ed.), Documents liturgiques et nécrologiques de l'église collégiale de Saint-Pierre de Lille, Lille — Paris, 1895, p. 313). Philippe Mouskes, Chronique rimée vv. 20375-20380 (= F.A.F.T. de Reiffenberg (ed.), Chronique rimée de Philippe Mouskes, II, Brussels, 1838, p. 305 [Архівовано 2018-10-14 у Wayback Machine.]).
↑ Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1198 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 876 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]).
↑ John F. Benton. 36, No. 4 (Oct., 1961), p. 551.
↑ Gislebert of Mons, Chronicon Hanoniense 89 (= W. Arndt (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIX, Hannover, 1869, pp. 97 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.], 117 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]; L. Napran (introd. trad. annot.), Gilbert of Mons, Chronicle of Hainaut, Woodbridge, 2005, pp. 60 [Архівовано 2018-10-14 у Wayback Machine.], 72 [Архівовано 2018-10-14 у Wayback Machine.]).
↑ Gislebert of Mons, Chronicon Hanoniense (= W. Arndt (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIX, Hannover, 1869, pp. 171 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]-172 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]). Karen S. Nicholas, Countesses as Rulers in Flanders, in Theodore Evergates (ed.), Aristocratic Women in Medieval France, (University of Pennsylvania Press, 1999), pp. 127 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]-128 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.].
↑ ^а ^б ^в Evergates, Theodore (3 серпня 2010). Aristocratic Women in Medieval France (англ.). University of Pennsylvania Press. ISBN 978-0-8122-0061-4.
↑ Flandria generosa (Continuatio Gislenensis) s.a. 1200 (= L.C. Bethmann (ed.), Monumenta Germania Historica, Scriptores IX, Hannover, 1861, p. 326 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]).
↑ Geoffrey of Villehardouin, De la Conquête de Constantinople VI (= Paulin Paris (ed.), La Conquête de Constantinople, Paris, 1838, pp. 3 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.]-4 [Архівовано 2018-07-26 у Wayback Machine.]; F.T. Marzials (trad.), Memoirs or Chronicle of The Fourth Crusade and The Conquest of Constantinople, London, 1908 [Архівовано 2013-10-11 у Wayback Machine.]).
↑ ^а ^б ^в Geoffrey of Villehardouin, De la Conquête de Constantinople CXXX (= Paulin Paris (ed.), La Conquête de Constantinople, Paris, 1838, pp. 104 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]-105 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]; F.T. Marzials (trad.), Memoirs or Chronicle of The Fourth Crusade and The Conquest of Constantinople, London, 1908 [Архівовано 2013-10-11 у Wayback Machine.]). Cfr. Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1204 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 884 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Flandria generosa (Continuatio Claromariscensis) 12 (= L.C. Bethmann (ed.), Monumenta Germania Historica, Scriptores IX, Hannover, 1861, p. 330 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]), Baldwin of Avesnes, Chronicon Hanoniense quod dicitur Balduini Avennensis (= J. Heller (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXV, Hannover, 1880, p. 448 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]-449 [Архівовано 2018-02-02 у Wayback Machine.]).
↑ ^а ^б ^в Geoffrey of Villehardouin, De la Conquête de Constantinople CXXX (= Paulin Paris (ed.), La Conquête de Constantinople, Paris, 1838, pp. 104 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]-105 [Архівовано 2018-12-31 у Wayback Machine.]; F.T. Marzials (trad.), Memoirs or Chronicle of The Fourth Crusade and The Conquest of Constantinople, London, 1908 [Архівовано 2013-10-11 у Wayback Machine.])
↑ Alberic of Trois-Fontaines, Chronica s.a. 1204 (= L. Weiland (ed.), Monumenta Germaniae Historica, Scriptores XXIII, Hannover, 1874, p. 884 [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.])

Джерела

Альберік з Труа-Фонтен, Chronica Alberici Monachi Trium Fontium.
Гілберт де Монс, Chronicon Hanoniense (Chronicle of Hainaut).
Жоффрей де Віллардуен, De la Conquête de Constantinople

Бібліографія

Karen S. Nicholas, Countesses as Rulers in Flanders, in Theodore Evergates (ed.), Aristocratic Women in Medieval France, (University of Pennsylvania Press, 1999), pp. 111—137 (especially pp. 127—129).

Посилання

Cawley, Charles, Her profile. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |title-date= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |external links= (довідка), Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy