Маслов Олексій Федорович
Маслов Олексій Федорович (рос. Маслов Алексей Фёдорович; 23 вересня 1953 року, с. Панське, СРСР — 25 грудня 2022) — генерал запасу, головнокомандувач Сухопутних військ Збройних сил Росії з листопада 2004 року по серпень 2008 року, колишній військовий представник Росії при НАТО. Пройшов шлях від командира дивізії до головнокомандуючого всього за 5 років. Перший російський офіцер, який став головкомом, але ніколи не був командувачем військовим округом. Перший головком Сухопутних військ, який не був заступником міністра оборони. БіографіяОлексій Маслов народився 23 вересня 1953 року в селі Панське Совєтського району Курської області СРСР. У 1970 році був призваний до лав Радянської армії. У 1974 році закінчив Харківське вище танкове командне училище ім. Верхоної Ради УРСР, потім проходив службу в Прикарпатському військовому окрузі[2]. У 1984 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського. У тому ж році призначений на посаду замкомполку, а у 1986 році на посаду командира полку, потім — заступника командира дивізії в Центральному угрупованні військ (Чехословаччина). У 1990 році Маслова перевели в Приволзько-Уральський військовий округ на посаду замкомдиву. Саме там в 1994 році він став командиром 15-ї гвардійської Мозирської танкової дивізії[2][3]. У травні 1995 року отримав звання генерал-майора. У 1998 році Маслов закінчив Військову академію Генштабу ЗС Росії і був призначений на посаду заступника командувача військами Забайкальського військового округу з бойової підготовки. Рік по тому він став начальником управління бойової підготовки Сибірського військового округу (утвореного в 1998 році шляхом злиття колишніх Забайкальського і Сибірського округів), в березні 2000 року — начальником штабу і першим заступником командувача 36-ю армією Сибірського військового округу. У 2001 році отримав звання генерал-лейтенант і став командиром 57-го армійського корпусу Сибірського ВО. У березні 2003 року призначений начальником штабу і першим заступником командувача військами Північно-Кавказького військового округу[2]. У червні 2004 року Маслову присвоєно звання генерал-полковника, а 5 листопада того ж року він був призначений головнокомандуючим Сухопутними військами, змінивши на цій посаді генерала армії Миколу Кормильцева. Маслов — перший офіцер в історії російської армії, який став головкомом, але ніколи не був командуювачем округом, перший головком Сухопутних військ, який не є заступником міністра оборони. Шлях від комдива до головнокомандуючого Маслов пройшов всього за 5 років (його попередникові на це було потрібно 13 років)[4][5][6]. Указом Президента Росії Путіна В. В. від 15 грудня 2006 року А. Ф. Маслов отримав військове звання генерал армії. За деякими даними, Маслов зайняв ключову посаду в Міністерстві оборони завдяки тому, що активно підтримував главу військового відомства Сергія Іванова в проведені ним військові реформи. Ряд ЗМІ стверджує, що значну роль в кар'єрі Маслова зіграли особисті зв'язки, в тому числі і знайомство з Кормильцевим[5][6][7]. На початку серпня 2008 року Маслова на посту Головкома Сухопутних військ змінив командувач військами Приволзько-Уральського військового округу генерал армії Володимир Болдирєв. Тоді ж Маслов отримав призначення на пост головного військового представника Росії при НАТО[8][9]. У жовтні 2011 року звільнений з лав збройних сил[10]. СкандалиНа початку 2006 року Маслов очолив комісію Міноборони з розслідування надзвичайної події з Андрієм Сичовим, рядовим з роти забезпечення навчального процесу Челябінського танкового інституту. В результаті знущань з боку товаришів по службі Сичов позбувся ніг[11]. Наприкінці березня 2006 року в ефірі програми «Вести недели» телеканалу «Росія» Маслов заявив, що Сичова ніхто не бив, а просто у нього було важке спадкове захворювання — тромбофілія. Головком фактично звинуватив представників Головної військової прокуратури у здійсненні тиску на свідків. У прокуратурі заяву Маслова назвали приватною думкою і коментувати відмовилися[12]. Нагороди
РодинаБув одружений, мав двох дітей. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
