поезія, новела, драматургія, пісенна лірика, переклад
Нагороди
«Золота арфа» (1995), Диплом фестивалю народної творчості «Дружба» (1997), Диплом фестивалю сучасної естрадної пісні «Обрій» (2001)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвєєва.
Лариса Віталіївна Матвєєва (9 травня1969, Миколаїв, Українська РСР) — українська російськомовна поетеса[2], новеліст[3], драматург[4], перекладач[4][5]. Членкиня Національної спілки письменників України[2] з 1998 року.
Пише вірші з юності. Займалася в літературній студії «Борвій» при Миколаївському обласному будинку художньої творчості, якою керував Дмитро Кремінь. Перша публікація вийшла в Миколаївській обласній молодіжній газеті «Ленінське плем'я» у 1990 р[8]. Пише російською мовою. Чудово володіє поетичними формами. У 1994 р. вийшла перша книга віршів «Мотив долі» («Мотив судьбы»).[9] У 1995 року стала дипломатом конкурсу молодих літераторів «Золота арфа». Ларисі Матвєєвій під силу також різні літературні жанри — поезія, проза, есе, переклад, драматична поема, тексти пісень. Українськими композиторами написано більше тридцяти пісень на її вірші.[10]
Є членом редакційної ради міжнародного Інтернет-журналу «Миколаїв літературний» («Николаев литературный»).[11]
У творчому доробку велика кількість публікацій в місцевій і республіканській пресі. За вагомий внесок у духовний і культурний розвиток Миколаївщини і української культури і літератури відзначена багатьма нагородами[4].
"Пожалуй, нет диагноза вернее
В анналах медицинской чепухи:
Чем хуже сердцу, чем душе больнее,
Тем лучше получаются стихи!"
↑Матвеева, Лариса. Мозаика стихов (російською і українською мовами) . Миколаїв: "ФЛП Швец В.М.", 2018. с. 160. ISBN978-617-7421-39-1. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
↑Матвеева, Лариса. Пусть Николай Святой его хранит (російською мовою) . Миколаїв: "ФЛП Швец В.М.", 2020. с. 280. ISBN978-617-7421-69-5.
Матвеева Л. Золото Эллады // Борвій: Творчість юних. — Миколаїв: Облдрукарня, 1994. — С. 11-12.
Матвеева Л. // На стапелях поэзии. Альманах. — Николаев: ЧСЗ, 1999. — С. 158—164.
Матвеева Л. Полнолуние: Поэзия // Борвій. Альманах. — Миколаїв: Інгул, 2003. — С. 49-52.
Матвєєва Л. // Миколаївський оберіг. Поетична антологія. — Миколаїв: «Можливості Кіммерії», 2004. — С. 246—256.
Ярмоленко О. Поетична світлиця «Про що говорять дерева з вітром: поети Миколаївщини»: сценарій / О. Ярмоленко. — Миколаїв: ОБЮ, 2005.
Матвеева Л. // Украина. Русская поэзия. XX век. Поэтическая антология. — К., 2008.
Матвєєва Л. Миколаївщина в поезії XX століття // Миколаївщина в художній літературі / 9 клас / Література рідного краю 5-12 класи / Нова програма для середніх загальноосвітніх шкіл Миколаївщини / Д. Діордіца, В. Купцова. — Миколаїв: Миколаївський обласний інститут післядипломної освіти, 2008.
Олєйнікова А. Два кота: Нотна збірка. Пісня для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. — Миколаїв, 2009.
Матвеева Л. Стихи // Русская литература сегодня. Словарь-путеводитель. В 3 т. / Чуприн С. — Т. 3. Зарубежье. — М., 2009.
Мой город. Сорок стихотворений о Николаеве / Составитель, автор предисловия Е. Г. Мирошниченко. — Николаев: Издатель Шамрай П. Н., 2013. — 80 с., ил.
Матвеева Л. «На Слободке вишни отцветают…»: стих / Л. Матвеева // «Стапель» сквозь годы. 1929—2011. История в лицах: литературно-энциклопедический словарь-антология / ред. В. Чебанов. — Николаев: Стапель, 2011. — С. 171.
Живлюща сила ємигії: літературна антологія Миколаївщини / гол. ред. В. І. Шуляр ; укл І. Ю. Береза, П. М. Водяна, В. І. Марущак та ун. — Миколаїв: Іліон, 2014. — С. 412.
«Поэт, прозаик, драматург, переводчик»: Стихи // Вечерний Николаев. — 30.06.2020
«Південний Буг: альманах»/ Ред. кол.: Горбатюк В. І. (укладач), Маліш П. І., Міхайлевський В. Ц. (укладач), Ромасюков А. Є. та ін.. — Хмельницький, 2019. — 256 с.: іл., ISBN 978-617-513-593-8