Матвієнко Дмитро Борисович

Матвієнко Дмитро Борисович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	13 травня 1981(1981-05-13)  Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть	23 січня 2023(2023-01-23) (41 рік)  Бахму́т, Донецька область, Україна
Псевдо	Красапентій[1]
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Національна гвардія
Формування	Батальйон ім. Кульчицького
Війни / битви	Російське вторгнення в Україну (2022) Битва за Харків (2022) Битва за Бахмут (2022-2023)
Нагороди та відзнаки

Дмитро́ Бори́сович Матвіє́нко (13 травня 1981, Харків, Україна — 23 січня 2023, Бахмут, Донецька область, Україна) — старший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.

Народився 13 травня 1981 року в місті Харків. У 1999 році закінчив Гадяцьке вище професійне аграрне училище^[1].

З початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем долучився до лав Національної гвардії України. Обіймав посаду начальника групи телекомунікаційних мереж та інформаційних систем взводу зв'язку 1-го батальйону оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького^[2][3]. З перших днів брав участь в обороні міста Харків.

23 січня 2023 року під час стрілецького бою поблизу міста Бахмут Донецької області зазнав смертельних поранень^[4]. Похований 26 січня на кладовищі в селі Бобрик Полтавської області^[5].

• орден «За мужність» III ступеня (24 січня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові^[6];
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (7 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові^[7].

1. ↑ ^{а б} Старший сержант Дмитро Матвієнко загинув у бою за Бахмут. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
2. ↑ Дмитро Матвієнко. myrhorod-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 20 лютого 2024.
3. ↑ На війні з окупантами Полтавщина втратила ще 26-х захисників. kolo.news (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
4. ↑ На Гадяччині провели в останній путь Захисника України – Новини Полтавської Єпархії (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
5. ↑ У Великобудищанській громаді прощатимуться із загиблим Дмитром Матвієнком. Гадяч.City (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
6. ↑ Указ Президента України від 24 січня 2023 року № 29/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
7. ↑ Указ Президента України від 7 липня 2023 року № 375/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

• Микола Лисогор. ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 32-Х ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ
• Сумна звістка: на війні з окупантами загинув воїн із Бобрика

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.