Мате Божич (хорв. Mate Božić, нар. 28 лютого 1981, Спліт, Хорватія) - хорватський історик, письменник і публіцист.
Презентація Мате Божича на симпозіумі Хорватської академії наук і мистецтв, присвяченому хорватському історичному гербу, 5 червня 2025 року
Біографія
Мате Божич народився у Спліті, де навчався у класичній гімназії, а потім закінчив гуманітарний факультетСплітського університету за спеціальністю історія та філософія[1]. Під час навчання в університеті був одним із засновників студентського історичного товариства "Toma Arhiđakon", студентського історичного журналу "Pleter" (на факультеті гуманітарних і соціальних наук Сплітського університету)[2] та богословсько-філософського журналу "Odraz".[3] Він є членом Хорватської геральдичної та вексилологічної асоціації,[4] Хорватського філософського товариства,[5] а також координатором проекту "Regnum Croatorum" (археологічний туризм),[6] "Škola heraldike" (Кліс)[7] та "Mala škola filozofije" (Солін).[8]
Будучи авторитетним експертом з хорватської геральдики,[9] основним науковим напрямком Божича є вивчення хорватської геральдичної теорії та практики,[10][11] а також історико-філософської тематики хорватського раннього середньовіччя.[12][13] Будучи герольдом історичного підрозділу Kliški uskoci ("Ускоки Кліса")[14][15], він також долучився до заснування історичної ранньосередньовічної групи реконструкторів "Praetoriani Croatorum".[16][17] Він ділиться своїми знахідками та популяризує їх у блозі "GottschTalk", а також як колумніст публікує серію есеїв на порталахСпліт,[18][19][20]Каштела[21] та Солін[22][23], де він живе і працює.[24]
Декларація Хорватської академії наук і мистецтв про хорватський герб, прийнята 5 червня 2025 року в Загребі після симпозіуму, в якому взяли участь видатні історики та геральдисти: Степан Чосич, Іван Юркович, Мате Божич, Томіслав Галович, Хрвоє Кекец, Желько Холевац та Маріо Яреб.[25]
Символіка хорватського герба
Одним з найбільш значущих наукових внесків Божича є його дослідження хорватського герба. Він стверджує, що герб символізує фортецю, а не просто шаховий візерунок, розглядаючи його як представлення Хорватії як "оплоту християнства" в контексті історичних конфліктів з Османською імперією.[26] Його презентація та праці підкреслюють, що цей герб має глибоко вкорінене значення, яке співвідноситься з історичною боротьбою та ідентичністю країни.
Теорії Божича отримали визнання завдяки нещодавній декларації Хорватської академії наук і мистецтв (HAZU), яка визнала легітимність різних форм хорватського герба, незалежно від кольорових варіацій.[27][28] Його участь у дискусіях навколо цієї декларації підкреслює його роль у формуванні сучасного розуміння хорватської геральдики та ідентичності.[29][30]
Вибрані публікації
– (2014) Božić, Mate. "Udruga studenata povijesti 'Toma Arhiđakon'" // Spalatumque dedit ortum: zbornik povodom desete godišnjice Odsjeka za povijest Filozofskog fakulteta u Splitu = Collected papers on the occasion of the 10th anniversary of the Department of History, Faculty of Humanities and Social Sciences in Split / I. Basić, M. Rimac (ur.) Split: Odsjek za povijest Filozofskog fakulteta Sveučilišta u Zagrebu 2014; str.77–85 https://www.croris.hr/crosbi/publikacija/prilog-knjiga/68896
– (2017) Božić, Mate. "Bitka kod Siska 1593. godine" // Pleter, 1 (2017) 1; str. 177–192 https://www.croris.hr/crosbi/publikacija/prilog-casopis/291543
– (2021) Božić, Mate; Ćosić, Stjepan. HRVATSKI GRBOVI geneza – simbolika – povijest. Zagreb, Hrvatska sveučilišna naklada, Filozofski fakultet sveučilišta u Zagrebu, Institut društvenih znanosti; 2021.
↑Božić, Mate; Ćosić, Stjepan. "Nastanak hrvatskih grbova: Podrijetlo, povijest i simbolika od 13. do 16. stoljeća" // Gordogan, 35–36 (2017.); 22 – 68 [1]
↑Božić, Mate; Ćosić, Stjepan. HRVATSKI GRBOVI geneza – simbolika – povijest. Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada, Filozofski fakultet sveučilišta u Zagrebu, Institut društvenih znanosti 2021., 239.
↑Ursić, Luka (2019). "Arheološki turizam – Lino Ursić i Mate Božić". Humanist – časopis studenata Filozofskog fakulteta Sveučilišta u Splitu, 20195 (7): 76 – 80
↑Zeljko Selak, Dragica (2022). "Stari hrvatski grbovi su vrijedno hrvatsko državno znamenje". Naša ognjišta – hrvatski katolički mjesečnik. 5 (489): 8.
↑Božić, Mate; Ćosić, Stjepan. "Nastanak hrvatskih grbova: Podrijetlo, povijest i simbolika od 13. do 16. stoljeća" // Gordogan, 35–36 (2017.); 22 – 68 [2]
Božić, Mate; Ćosić, Stjepan. "Nastanak hrvatskih grbova: Podrijetlo, povijest i simbolika od 13. do 16. stoljeća" // Gordogan, 35–36 (2017.)
Ursić, Luka. "Arheološki turizam – Lino Ursić i Mate Božić" // Humanist – časopis studenata Filozofskog fakulteta Sveučilišta u Splitu, 2019. 5 (7)
Božić, Mate; Ćosić, Stjepan. HRVATSKI GRBOVI geneza – simbolika – povijest. Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada, Filozofski fakultet sveučilišta u Zagrebu, Institut društvenih znanosti 2021.
Zeljko Selak, Dragica. "Stari hrvatski grbovi su vrijedno hrvatsko državno znamenje" // Naša ognjišta – hrvatski katolički mjesečnik, 2022. 5 (489)
