Матюшенко Михайло Юрійович
Михайло Юрійович Матюшенко (позивний — Дід[1]; 8 січня 1961, м. Харків — 26 червня 2022, над Чорним морем, Україна) — український підприємець та управлінець, військовослужбовець, пілот військової та цивільної авіації, полковник та командир 40 БрТА[2][3] Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно). ЖиттєписМихайло Матюшенко народився 8 січня 1961 року в місті Харків[4]. В юності займався плаванням, здобув звання майстра спорту, був дитячим тренером[4]. Закінчив Харківське вище військове училище льотчиків імені Грицевця з відзнакою, а також заочно — московську Військово-повітряну академію імені Гагаріна[4]. До 1991 року проходив військову службу в СРСР[4]. Після розпаду СРСР свідомо вирішив служити Україні. Потім звільнився з військової служби і працював у комерційних структурах, які були пов'язані з цивільною авіацією[4]. У 2000-х роках очолював одну з київських авіакомпаній[4]. 2014 року він як волонтер їздив на схід[4]. Згодом став льотчиком-інструктором в одній з військових авіаційних бригад України[4]. 2018 року звільняється зі служби й очолює комерційне підприємство, що працювало в галузі сільськогосподарської авіації, а трохи пізніше — пасажирських перевезень. Керував багатьма типами військових та цивільних літаків[5][4]. Очолював громадське формування з охорони правопорядку «Щит» у Бучанській громаді[6]. У березні 2022 року повернувся до лав ЗСУ[4]. Командував 40-ю бригадою тактичної авіації, яку називали «Привид Києва»[2][3]. Коли він дізнався про безповоротні втрати підготовлених екіпажів бомбардувальників[7], ухвалив рішення посилити південний та східний фронти[3]. Замість одномісного винищувача МіГ-29 пересів і почав опановувати двомісний бомбардувальник Су-24[4][1]. Загинув вранці 26 червня 2022 року в небі над Чорним морем біля острова Зміїний після вдало виконаного бойового завдання[8]. Тіло знайшли в Болгарії. Ймовірно, український Су-24М був підбитий зенітним ракетно-гарматним комплексом «Панцир-С1». Разом із ним загинув майор Юрій Красильніков, тіло станом на листопад 2023 року досі не знайдене[1][9][10]. Похований 3 жовтня 2022 року на Алеї Героїв в місті Буча[1][11]. Нагороди
Вшанування пам'яті
Дивіться такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(cropped).jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
