Мауріціо Якобаччі

Мауріціо Якобаччі
Особисті дані
Народження	11 січня 1963(1963-01-11) (62 роки)
	Берн, Швейцарія
Зріст	170 см
Громадянство	Швейцарія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1978–1983 «Янг Бойз» 29 (9) 1981–1982 →  «Берн» 13 (0) 1983–1984 «Веве» 30 (10) 1984–1987 «Ксамакс» 75 (27) 1987–1989 «Беллінцона» 67 (11) 1989–1990 «Веттінген» 13 (4) 1990–1992 «Серветт» 61 (20) 1992–1993 «Санкт-Галлен» 31 (9) 1993–1994 «Лозанна» 27 (2) 1994–1995 «Беллінцона» 15 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1995–1996 «Орільйо» 1996–1997 «Монте Карассо» 1997–1999 «Мендрізіо» 1999–2000 «К'яссо» 2000–2003 «Грассгоппер» (помічник) 2003–2004 «Делемон» 2004–2005 «Баден» 2005–2006 «Віль» 2006–2007 «Вадуц» 2007–2008 «Сьйон» 2008–2011 «Крієнс» 2011–2016 «Шаффгаузен» 2016 «Ваккер» (Інсбрук) 2017 «Віль» 2017–2018 «Сьйон» (U-21) 2018 «Сьйон» 2019 «Беллінцона» 2019– «Лугано»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Мауріціо Якобаччі (італ. Maurizio Jacobacci, нар. 11 січня 1963, Берн) — швейцарський футболіст, що грав на позиції нападника, нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб команди «Лугано».

У дорослому футболі дебютував 1978 року виступами за «Янг Бойз», в якій провів п'ять сезонів. Згодом з 1983 року один сезон грав у складі «Веве», після чого перейшов у «Ксамакс», з яким став чемпіоном Швейцарії у 1987 році.

Після цього сезону Якобаччі перейшов до «Беллінцони», де провів два роки, а надалі грав за клуби «Веттінген», «Серветт», «Санкт-Галлен» та «Лозанна».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Беллінцона», у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 1994 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1995 році^[1].

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1995 року, очоливши тренерський штаб нижчолгового клубу «Орільйо», де пропрацював з 1995 по 1996 рік. В подальшому очолював інші нижчолігові команди «Монте Карассо», «Мендрізіо» та «К'яссо».

2000 року увійшов до тренерського штабу «Грассгоппера», де був помічником Ганса-Петера Цаугга, а потім і його наступника Марселя Коллера, допомагаючи їм виграти чемпіонат Швейцарії у сезонах 2000/01 та 2002/03.

У червні 2003 року Якобаччі здобув диплом тренера UEFA Pro і став головним тренером клубу «Делемон». Після цього очолював три інші клуби Челлендж-ліги, другого дивізіону Швейцарії «Баден», «Віль» та «Вадуц». При цьому «Вадуц» паралельно грав і у Кубку Ліхтенштейну, який 2007 року виграв з Якобаччі.

2007 року Якобаччі вперше став головним тренером клубу Суперліги, яким став «Сьйон». Втім надовго у клубі не затримався і надалі знову тренував нижчолігові клуби «Крієнс» та «Шаффгаузен»^[2].

7 червня 2016 року Якобаччі став головним тренером австрійського «Ваккера» (Інсбрук). Після 10 турів клуб з 9 очками був на 8-му з 10 місць у другому за рівнем дивізіоні Австрії. 21 вересня 2016 року клуб оголосив про звільнення Якобаччі.

В подальшому працював на батьківщині з клубами «Віль», «Сьйон» та «Беллінцона», а 30 жовтня очолив клуб Суперліги «Лугано»^[3].

• Чемпіон Швейцарії (1):

«Ксамакс»: 1986–87

• Володар Кубка Ліхтенштейну (1):

«Вадуц»: 2006–07

• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Мауріціо Якобаччі на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Мауріціо Якобаччі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.