Махль Ріхард Томасович

Махль Ріхард Томасович
Махль Ріхард Томасович
ест. Richard Mahl
Народився	28 серпня 1898 ; острів Езель Езельського повіту Ліфляндської губернії, тепер повіту Сааремаа, Естонія
Помер	26 червня 1964 (65 років) ; Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Країна	СРСР
Національність	естонець
Діяльність	політик
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Знання мов	естонська
Посада	ректор
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Ріхард Томасович Махль (28 серпня 1898(18980828), острів Езель Езельського повіту Ліфляндської губернії, тепер повіту Сааремаа, Естонія — 26 червня 1964, місто Таллінн, тепер Естонія) — радянський естонський діяч, директор Таллінського політехнічного інституту. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання. Кандидат технічних наук (1937), член-кореспондент Академії наук Естонської РСР з Відділення технічних та фізико-математичних наук (з 1954 року).

Життєпис

Народився в родині наймита. Незабаром разом із родиною переїхав до міста Нарви, де батьки працювали робітниками Кренгольмської мануфактури. У семирічному віці втратив батька. Закінчив початкову фабричну школу, був учнем в аптеці міста Нарви. У 1915 році переїхав до Петрограда, де до 1917 року працював учнем в петроградських аптеках.

Брав участь у громадянській війні в Росії, служив у Всеросійській надзвичайній комісії (ВЧК).

Член РКП(б) з 1919 року.

До жовтня 1920 і в грудні 1921 року — голова Череповецької губернської надзвичайної комісії (ЧК). Був на відповідальній роботі у виконавчому комітеті Череповецької губернської ради.

Потім працював в органах держбезпеки (ВНК—ДПУ) в містах Красноярську, Ново-Миколаївську, П'ятигорську.

З 1923 по 1928 рік — студент Ленінградського політехнічного інституту, здобув спеціальність інженера-хіміка.

У 1928—1930 роках — начальник гірничого цеху Ленінградського заводу «Пролетар».

У 1930—1940 роках — начальник лабораторії Науково-дослідного інституту дорожнього будівництва, начальник лабораторії Науково-технічного керамічного інституту. Займався дослідженням вогнетривких матеріалів і спеціальних мас.

У 1940 році направлений на роботу до Естонської РСР, призначений заступником голови комітету із націоналізації промислових підприємств міста Таллінна. У 1940—1941 роках — директор інституту промислових досліджень у Таллінні.

У 1941—1942 роках — науковий керівник Науково-технічного керамічного інституту в Ленінграді.

У вересні 1942—1944 роках — головний інженер, начальник Алтайського крайового управління промисловості будівельних матеріалів.

У 1944—1948 роках — директор Науково-дослідного проєктного інституту Міністерства сланцехімічної промисловості Естонської РСР.

У 1948—1951 роках — директор Таллінського політехнічного інституту Міністерства вищої освіти СРСР.

Одночасно, в 1950—1952 роках — голова Товариства із поширення політичних і наукових знань Естонської РСР.

У 1951—1954 роках — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

У 1954 році — в. о. академіка-секретаря, в 1954—1964 роках — академік-секретар Відділення технічних та фізико-математичних наук Академії наук Естонської РСР

Помер 26 червня 1964 року після тривалої та важкої хвороби в Таллінні. Похований на Лісовому цвинтарі Таллінна.