Маєток княгині Варвари ГоліциноїМаєток княгині Варвари Голіциної — знаходився у с. Козацькому Звенигородського району Черкаської області. ІсторіяЗбудований наприкінці XVIII ст. До 1791 р. село Козацьке належало Григорію Потьомкіну, після його смерті воно перейшло у спадок Варварі Василівні Енгельгард, племінниці Григорія Потьомкіна і рідній сестрі Олександри Енгельгард. У 1779 р. Варвара Василівна вийшла заміж за князя Сергія Федоровича Голіцина (1748—1810), генерала, відомого воєначальника. Після смерті Катерини ІІ генерал потрапив у немилість до імператора Павла І. У 1797 р. його з родиною (з дев'ятьома синами) відправили у с. Козацьке. Разом з ними до села приїхав особистий секретар князя та вихователь його дітей — Іван Андрійович Крилов, який став відомим байкарем[1]. На час приїзду Голіциних маєток був у запущеному стані. Російський літератор Філіпп Вігель рік прожив у маєтку і так описав його:
Княгиня Варвара заклала парк і спорудила садибу у Козацьке. З 1872 р. маєток перейшов Варварі Григорівні Голіциній (1851—1908). У 1885 р. побудовано палац в готичному стилі з галереями, залами та баштами. Зараз маєток можемо побачити лише на архівних фото. Основний стиль архітектури, використаний у будівлях маєтку, — псевдоготика. Будинок мав досить велику площу, крім основних житлових кімнат у ньому були різні галереї, зали. Нині зберігся тільки будинок управителя, частково флігель, в'їздні ворота та нові будівлі, споруджені за наказом наступних власників маєтку.[3] Великий господарський блок, який знаходиться ліворуч від в'їзних воріт, збудували вже нові власники маєтку після смерті Голіциної — губернатор Києва Фундуклей, баронеса Врангель та князі Куракіни[4]. У господарських приміщеннях розміщувалося ПТУ. У першому своєму варіанті ландшафтний парк мав водойму з насипним островом, водоспади, сімейний мавзолей та альтанки. У 1918 р. червоний кінний загін під командуванням Григорій Котовський зруйнував княжий маєток Голіциних.[2] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
