Мегхалейський ярус
Мегхалейський (мегхалайський) вік і ярус (англ. Meghalayan) — верхній з трьох підрозділів голоцену. СтратиграфіяВиділено 2018 року Міжнародною комісією зі стратиграфії (англ. International Commission on Stratigraphy)[4][5]. Мегхалейський вік названий на честь індійського штату Меґхалая — саме там розташовані печери, за натічними утвореннями в яких встановили час початку посухи[6][7]. Мегхалейський вік охоплює останні 4200 років голоцену[8]. Інші підрозділи голоцену:
ТектонікаПродовжується альпійський орогенез Альпійського складчастого поясу; вулканічна діяльність на околицях Тихоокеанської плити — Тихоокеанське вогняне кільце; спрединг серединно-океанічних хребтів. 1815 року відбулось катастрофічне виверження вулкана Тамбора в Малайському архіпелазі, що спричинило викид вулканічного матеріалу в атмосферу планети на значну висоту. ПалеогеографіяВік розпочався із глобальної посухи. Вона тривала близько 200 років і вплинула на всі людські цивілізації Землі, у тому числі на території сучасних Єгипту, Греції, Сирії та Палестини, а також у Месопотамії, долинах Інду й Янцзи. Малий льодовиковий стадіал у Північній півкулі у період між 1400 та 1850 роками. Виверження Тамбори 1815 року призвело до року без літа у Європі та Північній Америці. Рівень людської активності відіграє істотну роль географічній оболонці Землі, стає справжнім геологічним фактором. Початок глобального потепління та кліматичних змін спричинених, ймовірно, викидами людством парникових газів у процесі його розвитку[a]. ПалеонтологіяДіяльність людини, перш за все, зі знищення середовища життєдіяльності видів, прискорює четвертинне масове вимирання видів. Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia