Заохочувальна відзнака Міністерства оборони України — медаль «За сприяння Збройним Силам України» входила до діючої до 2012 року системи відзнак Міністерства оборони України. Вручення поновлене 2015 року.
Історія нагороди
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» було встановлено наказом Міністра оборони України від 20 травня2003 року № 142[1][2]. У зв'язку з недотриманням необхідних формальностей при запровадженні відзнаки на вимогу Міністерства юстиції України наказ про встановлення відзнаки скасували[2]. Відзнака з дотриманням усіх формальностей повторно заснована наказом міністра оборони України Анатолія Гриценка від 12 грудня2005 року № 737.
До наказу № 737 внесено зміни наказом Міністра оборони України від 1 листопада2010 року № 555[3].
30 травня2012 року Президент України В. Ф. Янукович видав Указ, яким затвердив нове положення про відомчі заохочувальні відзнаки; міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади, керівникам (командувачам) військових формувань, державних правоохоронних органів доручено забезпечити в установленому порядку перегляд актів про встановлення відомчих заохочувальних відзнак, приведення таких актів у відповідність із вимогами цього Указу[4]. Протягом 2012–2013 років Міністерством оборони України розроблено нову систему заохочувальних відзнак[5], що вже не містила медалі «За сприяння Збройним Силам України».
З 9 грудня2015 року, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 9 грудня 2015 року № 705 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 березня 2013 року № 165», медаль «За сприяння Збройним Силам України» знову вручається[6].
Положення про відзнаку
Заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За сприяння Збройним Силам України» нагороджуються військовослужбовці військових формувань, створених відповідно до законів України (крім військовослужбовців Збройних Сил України), працівники Збройних Сил України, а також інші особи за значний особистий внесок у справу розвитку Збройних Сил України.
Подання до нагородження медаллю здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Нагородженому медаллю вручаються медаль та посвідчення до неї.
У разі втрати (псування) медалі дублікат не видається.
Медаль і посвідчення до неї після смерті нагородженого залишаються в сім'ї померлого як пам'ять.
Опис відзнаки
Заохочувальна відзнака Міністерства оборони України — медаль «За сприяння Збройним Силам України» виготовляється з білого металу і являє собою восьмикутну променясту зірку. У центрі зірки — прямий рівносторонній хрест з жовтого металу з розбіжними кінцями, покритий емаллю малинового кольору, у центрі якого на круглому медальйоні, покритому емаллю синього кольору, — Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Хрест накладено на дві лаврові гілки з жовтого металу.
Зворотний бік медалі плоский з написом по колу «За сприяння Збройним Силам України» та вигравіруваним номером.
Усі зображення і напис — рельєфні. Розмір медалі — 38 мм.
За допомогою вушка з кільцем медаль з'єднується з прямокутною колодкою з білого металу, обтягнутою стрічкою. Розмір колодки: висота — 42 мм, ширина — 28 мм. На зворотному боці колодки — застібка для прикріплення медалі до одягу.
Стрічка медалі із шовку жовтого кольору з поздовжньою малиновою смужкою по центру. Ширина стрічки — 28 мм, ширина малинової смужки — 10 мм.
Планка медалі являє собою металеву пластинку, обтягнуту відповідною стрічкою. Розмір планки: висота — 12 мм, ширина — 28 мм.
Порядок носіння відзнаки
Медаль носять з лівого боку грудей і, за наявності заохочувальної відзнаки Міністерства оборони України — медалі «За особисті досягнення», розміщують після неї[7].
↑Лазаренко, Володимир. «Заохочувальна відзнака „За особисті досягнення“. Становлення та розвиток відомчої нагородної системи Міністерства оборони України». Нумізматика і фалеристика [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.], № 3/2013, стор. 30—32.
↑ абЛазаренко, Володимир. «Заохочувальна відзнака „Знак пошани“. Становлення та розвиток відомчої нагородної системи Міністерства оборони України». Нумізматика і фалеристика [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.], № 2/2012, стор. 16—17.
.png){kind=spacer}
