Медвідь Анатолій Петрович

Анатолій Петрович Медвідь
Анатолій Петрович Медвідь;
Полковник
Загальна інформація
Народження	2 січня 1964 (61 рік); с. Обухів
Alma Mater	НАДУ при Президентові України
Ступінь	Кандидат наук з державного управління
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІ ступеня	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Анато́лій Петро́вич Медві́дь (2 січня 1964(19640102), с. Обухів) — полковник. Кандидат наук з державного управління. Заступник начальника (з наукової роботи) Інституту державного управління у сфері цивільного захисту.

Життєпис

Народився 2 січня 1964 року у с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області.

З 1983 по 1992 рік проходив службу у Збройних силах на офіцерських посадах.

У 1987 році закінчив Ярославське вище військове фінансове училище за спеціяльністю фінансове забезпечення військ, кваліфікація — економіст-фінансист.

Після звільнення з військової служби працював директором приватної компанії.

У квітні 1998 року призначений заступником голови виконкому Лиманської селищної Ради Роздільнянського району Одеської області.

З вересня 1998 по 2002 рік навчався в Академії державного управління при Президентові України за спеціяльністю державне управління, кваліфікація — магістр державного управління.

З 2000 по 2002 роки працював на керівних посадах Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У березні 2002 року на чергових виборах висувався по одномандатному виборчому округу № 144 від виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». На той час займав посаду заступника директора з питань регіональної політики Центру енергетичних ініціатив.^[1]

З 2002 по 2005 рік — помічник-консультант народного депутата України Апарату Верховної Ради України.

З березня 2005 року — керівник Головної служби регіональної та кадрової політики Секретаріату Президента України.

У січні 2006 призначений заступником Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.^[2] В лютому 2007 року подав у відставку.^[3]

У 2007 році був зареєстрований кандидатом у народні депутати України від блоку «Наша Україна — Народна самооборона».^[4]

З 2007 по 2008 рік — радник Голови Секретаріату Президента України.

З 2008 по 2011 рік очолював Департамент кадрової політики МО України.

У грудні 2013 року призначений заступником (з наукової роботи) начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту.

У 2014 році займав посаду доцента кафедри управління суспільним розвитком Національної академії державного управління при Президентові України^[5].

Наразі заступник начальника (з наукової роботи) Інституту державного управління у сфері цивільного захисту.^[6]

Відзнаки та нагороди

Орден «За заслуги» III ступеня (2006);
Медаль «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня (2008);
Відзнака «Знак пошани державної охорони України» (2008);
Медаль «За заслуги» (2008);
Відзнака «Гідність і честь» (2008);
Медаль «Вірність та честь» II ступеня (2008);
Відзнака МО України «Вогнепальна зброя» (2009);
Відзнака «За сумлінну службу» II ступеня (2009);
Орден «За заслуги» II ступеня — За вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 18-ї річниці Збройних Сил України (1.12.2009).^[7]