Зять Борис Денисевич, теледизайнер[7], художник[5][8][9], актор[10][11][12]; з 23 лютого 2022 захищає Україну як боєць ТРО ЗСУ 204 батальйон територіальної оборони у м. Київ у складі 5-ї ОШБр[13]
Закінчив Вище військово-політичне училище й редакторський факультет Військово-політичної академії в Москві (1975—1980).
Кар'єра
Працював у пресі. У 1970—1975 роках — завідувач відділу, редактор газети «Часовой Родины» Східного прикордонного округу. Згодом — редактор газети «Прикордонник України» (1980—1992). У 1992—1995 роках — начальник прес-служби Держкомкордону України. З 1995 р. — заступник головного редактора газети «Урядовий кур'єр»[25].
Творчість
Автор кількох книжок, сценаріїв документальних фільмів про прикордонників:
«Застава за облаками» (1972);
«Світло зеленої ракети» (1975);
«Дні і ночі кордону» (1985);
«Мамина колиска» (2001);
«Моя чернігівська родина» (2010);
«Дорога до храму» (2014).
Автор нарису «Стежками партизанської слави» про свого земляка, партизанського командира Миколу Симоненка.[26]
Громадська діяльність
Член Національної спілки журналістів України.
Член Міжнародної асоціації письменників баталістів і мариністів.
Член Громадської ради при Адміністрації Держприкордонслужби[27].
Дійсний член Українського товариства «Інтелект нації».
