Медовар Борис Ізраїльович

Борис Ізраїльович Медовар
Борис Ізраїльович Медовар
Народився	16 (29) березня 1916 ; Київ, Російська імперія
Помер	19 березня 2000 (83 роки) ; Київ, Україна
Місце проживання	м. Київ, Україна
Країна	Україна
Національність	єврей
Діяльність	металург
Alma mater	Київський індустріальний інститут
Галузь	Металургія, зварювання
Заклад	Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України
Вчене звання	професор (1963), академік АН УРСР (1973)
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1960)
Науковий керівник	Патон Євген Оскарович
Членство	НАНУ
Відомий завдяки:	технологія електрошлакового зварювання
Нагороди

Бори́с Ізра́їльович Медова́р (16 (29) березня 1916 , Київ — 19 березня 2000(2000-03-19) , Київ )(29 березня 1916(19160329), місто Київ — 19 березня 2000, місто Київ) — український вчений, металург, доктор технічних наук (1960), професор (1963), академік АН УРСР (1973). Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Біографія

Народився 16 (29) березня 1916(19160329) року^[3] в Києві. Батько — липовецький міщанин Сруль Шамсон-Мордкович (Ізраїль Самсонович)^[4]Медовар, мати — Естер Борух-Шльомовна (Естер Борисівна)^[4]. З 1932 року працював техніком-монтажником київської артілі «Промткач», інженером, заступником начальника цеху Лубенського верстатобудівного заводу «Комунар» Полтавської області.

У 1940 році закінчив Київський індустріальний інститут.

З 1941 року працював науковим співробітником під керівництвом Є. О. Патона в Інституті електрозварювання у Києві (з перервою у 1941—1943 роках, коли служив у діючій армії). У 1943 році повернувся з фронту і працював над впровадженням патонівської технології зварювання під флюсом корпусів танків на уральських танкових заводах^[5]. Розробив (1944—1951) основні положення швидкісного зварювання під флюсом для виготовлення сталевих труб великого діаметра. Член ВКП(б) з 1943 року.

Працював вченим секретарем, з 1969 по 1987 рік був завідувачем відділу електрошлакового переплаву Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Академії наук Української РСР у Києві. Під керівництвом Б. І. Медовара у 1956—1957 роках була створена перша електропіч типу Р-909 для отримання зливків круглого перерізу масою 500 т.

З початку 1960-х років розробляв теоретичні основи металознавства і металургії зварювання аустенітних сталей. Є одним із співавторів технології електрошлакового зварювання, наплавлення, переплаву і лиття. З 1979 року керував роботами зі створення нового класу конструкційних металевих матеріалів. Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1991).

У 1987—2000 роках — радник дирекції Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Академії наук Української РСР (НАН України).

Нагороди та відзнаки

орден Леніна
два ордени Трудового Червоного Прапора
орден Вітчизняної війни ІІ ст.
Сталінська премія (1950) — за розробку нового високопродуктивного способу двохдугового автоматичного електрозварювання труб великого розміру;
Ленінська премія (1963) — за розробку і впровадження в промисловість принципово нового високоефективного способу підвищення якості спеціальних сталей і сплавів — електрошлакового переплаву електродом, що плавиться, у металевій виливниці, що охолоджується водою (кристалізаторі);
Державна премія УРСР (1978) — за створення і промислове впровадження принципово нового способу одержання литих заготовок з властивостями поковок (електрошлакове лиття)^[6]
Державна премія СРСР (1987)
Державна премія України в галузі науки і техніки (2004) за інвестиційний металургійний комплекс інноваційних технологій виробництва сталі і суцільнокатаних залізничних коліс, які забезпечують високу конкурентоспроможність їх на міжнародних ринках транспортного металу^[7].

Праці

Патон Б. Е., Медовар Б. И., Бойко Г. А. Электрошлаковое литье. Обзор. — М.: НИИМАШ, 1974. — 70 с.
Патон Б. Е., Медовар Б. И., Бойко Г. А. Электрошлаковое литье. — Киев: Наук. думка, 1981. — 192 с.
Патон Б. Е., Медовар Б. И., Орловский Ю. И. Электрошлаковое кокильное литье. — Киев: О-во «Знання» УССР, 1982. — 64 с.
Электрошлаковая технология в машиностроении / Б. И. Медовар, В. Я. Саенко, И. Д. Нагаевский, А. Д. Чепурнов. — Киев: Техніка, 1984. — 215 с.
Электрошлаковая тигельная плавка и разливка металла / Б. И. Медовар, В. Л. Шевцов, В. Л. Мартын и др. — Киев: Наук. думка, 1988. — 216 с.
Качество электрошлакового металла: монография / Б. И. Медовар, А. К. Цыкуленко, Д. М. Дяченко; Под ред. Б. Е. Патона, Б. И. Медовара. — Киев: Наук. думка, 1990. — 312 c.: ил. — ISBN 5-12-001659-6
Горячая раскатка стальных колец и обечаек: монография / Б. И. Медовар, А. К. Цыкуленко, Д. М. Дяченко и др.; Под ред. Б. Е. Патона, Б. И. Медовара. — Киев: Наукова думка, 1993. — 240 c.: ил. — ISBN 5-12-002966-3
Медовар Б. И., Цыкуленко Л. К., Шевцов В. Л. Металлургия электрошлакового процесса. — Киев: Наук. думка, 1986. — 248 с.
Металлургия вчера, сегодня, завтра: монография / Б. И. Медовар. — 2-е изд., доп. и перераб. — Киев: Наук. думка, 1990. — 191 с.: ил. — ISBN 5-12-001759-2
Медовар Б. И. Избранные труды: сборник — Киев: Наук. думка, 2006. — 637 с.: ил. — ISBN 966-00-0443-5