Межиров Олександр Петрович

Межиров Олександр Петрович
рос. Александр Петрович Межиров
Народився	26 вересня 1923(1923-09-26)[1][2]  Москва, СРСР[1]
Помер	22 травня 2009(2009-05-22)[3][4] (85 років)  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання	Передєлкінський цвинтарd
Країна	СРСР  США
Діяльність	мовознавець, поет, літературний критик, перекладач
Alma mater	Літературний інститут імені Горького і СШ №57 (Москва)d
Заклад	Літературний інститут імені Горького
Знання мов	російська[5]
Мова творів	російська
Членство	СП СРСР
Партія	КПРС
Родичі	Діжур Белла Абрамівна і Неізвєстний Ернст Йосипович
Діти	Межирова Зоя Олександрівнаd
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Межиров Олександр Петрович у Вікісховищі

Олександр Петрович Межиров (26 вересня 1923, Москва — 22 травня 2009, США) — російський радянський поет і перекладач.

Народився в інтелігентній єврейській родині (батько — юрист Петро Ізраїльович Межиров (1888—1958); мати — вчителька німецької мови Єлизавета Семенівна Межирова (1888—1969)). У 1941 році Олександр зі шкільної лави пішов на фронт. У 1948 році вступив до Літературного інституту імені Горького. Перша книга віршів «Дорога далеко» вийшла в 1947 році. Особливу популярність отримала опублікована в ній балада «Комуністи, вперед!».

Поет багато займався перекладами, особливо грузинських і литовських авторів. Він видав кілька книжок віршів: «Нові зустрічі», «Комуністи, вперед!», «Повернення», «Прощання зі снігом» та інші. Остання збірка Межірова «Бормотуха» побачила світ у 1991 році.

Олександр Межиров був членом Спілки письменників СРСР, він нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями «За оборону Москви», «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною». Межиров був удостоєний звання лауреата Державної премії СРСР та лауреата Державної премії Грузинської РСР.

3 1994 року жив у США.