Основні протестантські церкви наголошують на соціальній справедливості та особистому порятунку, і як у політичному, так і в теологічному плані вони, як правило, більш ліберальні, ніж неосновні протестантські церкви, приймаючи теїстичний еволюціонізм, історичну біблійну критику, зрівняння прав жінок та прав ЛГБТ. Основні протестантські церкви приймають активну участь в екуменічному русі.
Історія
Назва та географія (кін. XVIII—перша пол. XIX ст.)
Термін «основні протестанти» (англ.mainline Protestant) був введений під час полеміки між модерністами і фундаменталістами[en] серед протестантів США в 1920-ті роки[5][6]. Деякі джерела стверджують, що термін походить від назви Філадельфійської магістралі, яким називають сукупність міст, розташованих уздовж старовинної головної залізничної лінії компанії Pennsylvania Railroad на захід від Філадельфії. Більшість мешканців цих місць належали до церков протестантського мейнстріму США. Наразі більшість протестантів американського мейнстриму поширені на Північному Сході та Середньому Заході США[7].
Протистояння рабству (XIX ст.)
Таке розуміння соціальної справедливості та соціальних потреб у богослов'ї американського мейнстрім-протестантизму випливало з дискусій з приводу рабства. Проблема рабовласництва спонукала низку теологів XIX століття, які виступали проти рабства, таких як, наприклад, Вільям Еллері Ченнінг, Франціс Уейленд, Хорак Башнелл, шукати вирішення протиріччя між вірністю Біблії, в текстах якої рабство дозволялося, і суспільними реформами, спрямованими проти рабства. Теологи — противники рабства доводили, що, хоча рабство допускалося в біблійні часи, воно має розглядатися соціальним гріхом[8][9].
Антирабовласницьке богослів'я протестантизму потребувало теорії морального прогресу, ідеї якої стали фундаментальними у розвитку ліберальногопротестантизму XIX століття. Аргумент проти рабства, що відштовхується від ідеї морального прогресу, разом з його здійсненням в американському русі аболіціонізму затвердили прогресивну концепцію одкровення, яка набула подальшого розвитку наприкінці XIX століття ліберальними теологами, такими як, наприклад, Лаймен Ебботт. Ухвалення розвитку моральних цінностей у суспільстві полегшило процес адаптації до впливу сучасності, визнання біблійної критики та еволюційного вчення Дарвіна[10].
Соціальна активність (XX ст.)
Антирабовласницька американська протестантська теологія дала поштовх розвитку руху «соціального Євангелія», яке стверджувало, що принципи християнської етики вимагають вирішення соціальних проблем, особливо у питаннях соціальної справедливости[11]. На початку XX століття церкви протестантського мейнстриму США відігравали лідируючу роль у розвитку руху Соціального Євангелія та виявили активність в обговоренні таких питань як громадянські права та рівність жінок[12].
Схильність про прогресивних позицій (др. половина XX—XXI ст.)
Церкви протестантського мейнстриму США більш схильні до лібералізму у питаннях богослов'я та політики, ніж консервативніші церкви, які не відносять до протестантського мейнстриму. У протестантському мейнстримі США вироблялася така концепція біблійного правосуддя, яка визначає соціальну несправедливість як суспільний гріх, що вимагає подолання, що зазвичай зачіпає політично ліберальні підходи до соціальних та економічних питань[13].
Найбільші церкви мейнстриму США іноді згадують як «Сім сестер американського протестантизму» (Seven Sisters of American Protestantism). Цю назву використовував Вільям Хатчисон[14], і імовірно він ввів цю назву у вжиток. Ці сім церков[15]:
Єпископальна церква (англ.The Episcopal Church) — англіканство; третя за чисельністю мейнстрім-церква США: 2,6 млн членів[26] (1,4 млн активних членів на грудень 2023)[27]. Висвячують жінок у священнослужителів[28] та ЛГБТ-людей[29][30], вінчають одностатеві пари[31];
Американські баптистські церкви США[en] (англ.American Baptist Churches USA) — баптизм: четверта за чисельністю мейнстрім-церква США: 2,6 млн членів[32] (1,1 млн активних членів на грудень 2023)[33]. Висвячують жінок у священнослужителів[34]. Щодо ординації ЛГБТ-людей та вінчання одностатевих пар, то в ABCUSA немає рішень щодо легалізації цих питань[35][36], але є свобода для кожної парафії вибирати відповіді на ці запитання і частина помісних церков присвячують ЛГБТ-людей у священики та благословляють одностатеві шлюби[37][38][39];
Пресвітеріанська церква (США) (англ.Presbyterian Church (USA)) — пресвітеріанство; п'ята за чисельністю мейнстрім-церква США: 2,6 млн членів[40] (1,1 млн активних членів на грудень 2023)[41]. Висвячують жінок у священнослужителів[42] та ЛГБТ-людей[43], вінчають одностатеві пари[44];
Об'єднана Церква Христа[en] (англ.United Church of Christ) — конгрегаціоналізм; шоста за чисельністю мейнстрім-церква США: 1,0 млн членів[45] (0,7 млн активних членів на грудень 2022)[46]. Висвячують жінок у священнослужителів[47] та ЛГБТ-людей[48], вінчають одностатеві пари[49];
Усього, в США більше 24 млн (7,1% від усього населення США) основних протестантів.
Цікаві факти
Основні протестанти — найбільш освічена та найбагатша релігійна група в США[65]. Більшість членів мають вищу освіту (мінімум, бакалавра), а великий процент — науковий ступінь (PhD)[66].
Єпископали та пресвітеріани — найбагатша категорія населення в США[67]. Середній дохід загалом вищий, ніж у євангеліків[68]:
25 % повідомили про дохід менше 30 000 доларів на рік.
21 % повідомили про $30 000—$49 999 на рік.
18 % повідомили про $50 000—$74 999 на рік.
15 % повідомили про $75 000—$99 999 на рік.
21 % повідомили про дохід у 100 000 доларів на рік або більше, у порівнянні з лише 13 відсотками євангеліків.
↑Internet Archive, Martin E. (1976). A nation of behavers. Chicago : University of Chicago Press. с. 8. ISBN978-0-226-50891-7. the term 'Mainline' may be as unfortunate as the pejorative-sounding WASP, but it is no more likely to fall into disuse and may as well be … Mainline religion had meant simply white Protestant until well into the twentieth century
↑Hutchison, William, Between the Times: The Travail of the Protestant Establishment in America, 1900—1960 (1989), Cambridge University Press, ISBN 0-521-40601-3.
↑Adams, Elizabeth (2006). Going to Heaven: The Life and Election of Bishop Gene Robinson. Brooklyn, New York: Soft Skull Press. ISBN 978-1-933368-22-1.
↑Fahmy, Gregory A. Smith, Alan Cooperman, Becka A. Alper, Besheer Mohamed, Chip Rotolo, Patricia Tevington, Justin Nortey, Asta Kallo, Jeff Diamant and Dalia (26 лютого 2025). Decline of Christianity in the U.S. Has Slowed, May Have Leveled Off. Pew Research Center(амер.). Процитовано 15 квітня 2025.
.svg){kind=small}
