У 1929 році закінчив гірничо-металургійний технікум.
З 1930 року працював у системі вугільної промисловості: змінний інженер копальні, інженер-проєктант проєктно-дослідницького інституту в Свердловську, головний інженер Лопатинської фосфоритової копальні
До 1943 року — головний інженер трестів «Союзсірка», «Союзграфіт», директор заводу «Червона Зоря», головний інженер управління неметалорудної промисловості Народного комісаріату промисловості будівельних матеріалів СРСР.
З 1943 року — начальник управління Народного комісаріату вугільної промисловості СРСР.
З 1967 року керівник сектору фізико-технічних гірничих проблем Інституту фізики Землі АН СРСР, потім ректор Академії народного господарства СРСР та директор Інституту проблем комплексного освоєння надр АН СРСР.
Мельников Андрій Миколайович, гірничий інженер (нар. 1946).
Наукова діяльність
Головні наукові здобутки М. В. Мельникова пов'язані з розробкою теорії відкритого способу видобутку корисних копалин, дроблення гірських порід вибухом, методів визначення робочих параметрів гірничих машин та з питаннями розвитку гірничої промисловості[3].
Вивчав проблеми розробки глибоких горизонтів Криворізького залізорудного басейну.
Сталінська премія третього ступеня (1946) — за докорінні удосконалення відкритих розробок вугільних пластів, що забезпечили значне підвищення продуктивності праці та зростання видобутку вугілля;
Державна премія СРСР (1979) — за розробку та впровадження прогресивних технічних рішень щодо освоєння в короткі терміни Талнахсько-Жовтневого поліметалевого родовища, що забезпечили різке зростання виробництва кольорових металів на Норильському ГМК;
АН СРСР 1981 року було засновано золоту медаль імені М. В. Мельникова, яка присуджується за видатні роботи в галузі проблем комплексного освоєння надр[6].
Глиба гірничої науки. Фільм про академіка М. В. Мельникова. МИКСП — Сарапул, 2009;
Погруддя вченого встановлено біля Будинку-музею на батьківщині в Сарапулі;
Будинок-музей у Сарапулі — єдиний у Росії будинок-музей вченого[7];
Ім'ям названо вулицю в Сарапулі.
Бібліографія
Сидоренко О. В., Мельников Н. В. Богатство для всех // Известия. Московский вечерний вып. 1976. 29 нояб.
Мельников Н. В. Быстрее развивать добычу угля открытым способом // Правда. 1954, 17 ноября.
Мельников Н. В. Добыча ископаемых открытым способом / М.; Л.: Углетехиздат, 1948. — 408 с.
Мельников Н. В. Миллиарды экономии. Что несёт рациональное развитие топливно-энергетической базы // Правда. 1967. 16 января.
Мельников Н. В. Попутные, но не бросовые. [полезные ископаемые] // Правда. 1971, 24 марта.
Мельников Н. В. Пути открытой добычи // Экономическая газета. 1966. № 7. — С. 19—20.
Мельников Н. В. Разведчик родных недр: К 60-летию со дня рождения К. І. Сатпаєва // Комсомольская правда. 1959. 10 апреля.
Мельников Н. В. Развитие горной науки в области открытой разработки месторождений в СССР / М.: Углетехиздат, 1957. — 92 с.; 2-е изд. М.: Госгортехиздат, 1961. — 183 с.
Мельников Н. В. Речь [на заседании Совета Национальностей Верховного Совета СССР O Государственном плане развития народного хозяйства СССР, о Государственном бюджете СССР на 1965 год и об исполнении Государственного бюджета СССР за 1963 год] // Правда. 1964. 12 декабря.
Мельников Н. В. Увеличивать добычу, снижать себестоимость угля // Правда. 1964. 30 августа.
Мельников Н. В., Марченко Л. Н. Энергия взрыва и конструкция заряда / М.: Недра, 1964. — 138 с.
Мельников Н. В. Топливо и энергетика // Труд. 1966. 6 января.
Мельников Н. В. На подступах к 2000 году // Неделя. 1967. № 24. — С. 8—9.
Мельников Н. В. Нам и внукам // Экономическая газета. 1967. № 44. — С. 37.
Мельников Н. В. Сокровища остаются в земле // Труд. 1967. 12 авг.
Мельников Н. В. Стальные руки горных мастеров: 10 ответов // Неделя. 1967. № 29. — С. 4—5.
Мельников Н. В. Выступления участников Годичного общего собрания Академии наук СССР: О Научном совете по выставкам работ АН СССР и АН союзных республик // Вестник АН СССР. 1973. № 5. — С. 34—35.
Мельников Н. В. Пределы роста или беспредельность развития? // Студ. меридиан. 1974. № 3. — С. 17—19.
Мельников Н. В. Глубокая разведка // Литературная газета. 1975. 16 июля. — С. 10.
Мельников Н. В. Недра, открытые вновь // Знание — сила. 1977. № 7. С. 5—7. Знание — сила. 1976. № 9. — С. 4—6. Беседы о техническом прогрессе Геотехнология.
↑В последний путь // Известия. 11 декабря. 1980. № 291 (19661).
↑Сидоренко А. В., Соколов Б. С., Яншин А. Л. и др. Выдающийся деятель горной науки и промышленности академик Н. В. Мельников (1909—1980) // Известия АН СССР. Серия геологическая. 1981. № 8. — С. 143—150.
↑Указ Президиума Верховного Совета СССР о присвоении академику Мельникову Н. В. звания Героя Социалистического Труда: 27 фев. 1979 г. // Известия. 1979. № 51 (19116). 4 марта.
Державна влада СРСР. Вищі органи влади та управління та їх керівники. 1923—1991 гг. Історико-біографічний довідник / Упоряд. В. І. Івкін. — М., 1999. ISBN 5-8243-0014-3.
Місяць С. П. Спогади про майбутнє: (До 105-річчя від дня народження академіка Н. В. Мельникова) // Гірський журнал. 2014. № 1. — С. 88-90.
Трубецькой К. Н. який присвятив життя гірничій справі / / Наука в Росії. 2009. № 1.
Мельников Николай Васильевич: [ арх. 15 червня 2022 ] / К. Н. Трубецькой // Маніковський — Меотида. — М. : Велика російська енциклопедія, 2012 — С. 698. — (Велика російська енциклопедія: [35 т.] /Гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 19). — ISBN 978-5-85270-353-8.
Мельников Микола Васильович // Енциклопедія Криворіжжя: [укр.]: у 2 т. / Укл. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — Т. 2. Л—Я. — С. 101. — 816 с. — 2500 екз. — ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л—Я).