Мельников Павло Васильович
Павло Васильович Мельников (23 лютого 1919, містечко Коблеве, тепер село Миколаївська область — 25 жовтня 1998, Москва,Російська Федерація) — радянський військовий діяч, командувач військ Закавказького військового округу, начальник Військової академії імені Фрунзе, генерал-полковник. Депутат Верховної ради СРСР 9-го скликання. БіографіяЗ 1936 року — в Червоній армії. У 1938 році закінчив Одеське піхотне училище. Служив на Далекому Сході, був командиром взводу кулеметної роти 1-ї окремої Червонопрапорної армії. Учасник німецько-радянської війни. З жовтня 1941 року — на фронті, начальник розвідки полку. З квітня 1942 року до кінця війни воював у 372-й стрілецькій дивізії: з жовтня 1942 року на Волховському фронті був начальником оперативного відділення штабу 372-ї стрілецької дивізії, в лютому 1943 року був призначений начальником штабу дивізії. Двічі виконував обов'язки командира 372-ї стрілецької дивізії: з 18 лютого по 17 травня 1943 року та з 11 березня по 16 квітня 1945 року. Учасник оборони Москви[1], прориву блокади Ленінграда[2]. З 1945 року навчався у Військовій академії імені Фрунзе, яку закінчив у 1948 році з відзнакою. З листопада 1948 року — начальник оперативного відділу штабу 36-го гвардійського стрілецького корпусу в Прибалтійському військовому окрузі, з вересня 1949 року — начальник оперативного відділу штабу 79-го стрілецького корпусу 3-ї ударної армії в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині. З грудня 1951 по жовтень 1952 року — начальник штабу 57-ї гвардійської стрілецької дивізії в 8-й гвардійській армії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. 1954 року закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова. З жовтня 1954 року — начальник оперативного управління штабу Північного військового округу. З квітня 1960 року — начальник оперативного управління штабу Південної групи військ. З червня 1962 року командував 35-ю гвардійською мотострілецькою дивізією у Групі радянських військ у Німеччині. З грудня 1963 року — начальник оперативного управління в Головному оперативному управлінні Генерального штабу Збройних сил СРСР. У червні 1968 — лютому 1970 року — командувач 13-ї загальновійськової армії Прикарпатського військового округу. У лютому 1970 — жовтні 1971 року — 1-й заступник командувача військ Прикарпатського військового округу. У жовтні 1971 — лютому 1978 року — командувач військ Закавказького військового округу. У лютому 1978 — грудні 1982 року — начальник Військової академії імені Фрунзе. У грудні 1982 — березні 1987 року — консультант начальника Військової академії імені Фрунзе. З березня 1987 року — у відставці, проживав у Москві. Похований на Востряковському кладовищі. Нагороди
Іноземні нагородиПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
