Мельниченко Сергій Володимирович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Мельниченко .
Сергій Володимирович Мельниченко ( 26 жовтня 1991 , Миколаїв , Україна [ 1] [ 2] ) — український фотограф , танцюрист , майстер спорту міжнародного класу з бальних танців (2005)[ 3] . Засновник платформи концептуальної та арт фотографії «MYPH» (2018, Mykolaiv Young Photographers)[ 4] [ 2] . Член творчого об'єднання «Українська фотографічна альтернатива» (2012)[ 2] .
У 2017 році став першим українцем, який отримав німецьку премію «Leica Oskar Barnack Award Newcomer»[ 5] [ 6] [ 7] .
Життєпис
Сергій Мельниченко народився 26 жовтня 1991 року в Миколаєві .
З підліткового віку займався танцями, виступав за кордоном, зокрема, в Китаї[ 2] .
Закінчив Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова (2014, спеціалізація — інженер комп'ютерних систем)[ 3] .
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року почав волонтерити[ 8] [ 9] .
Творчість
Фотографією захопився в 2009 році[ 10] [ 2] [ 3] .
У 2012 році переосмислив власний підхід до художньої практики після спілкування з представником Харківської школи фотографії Романом Пятковкою[ 5] [ 10] [ 11] .
Автор серій «Шварценеггер — мій кумир» (2012, 2020; видана однойменна книга[ 12] [ 2] [ 13] [ 4] ), «Полароїди з Китаю» (2015)[ 14] , «Від заходу до світанку» (2015—2017, 2018; видана однойменна книга)[ 15] , «Пасажири» (2017)[ 16] , «Молоді та вільні» (2017—2021)[ 17] [ 18] , «Фундаментальні космічні дослідження голої сингулярності» (2019—2021)[ 19] та інших.
Роботи опубліковані в «DailyMail» [ 20] , «The Sun» [ 21] , «The Independent Photographer»[ 22] , «Fisheye Magazine»[ 23] [ 24] .
Світлини перебувають у приватних та публічних колекціях США , Китаю , України, Польщі , Франції , Німеччини , Бельгії , Росії , Литви , Чехії , Японії , Нідерландів , Італії , Швейцарії [ 3] .
Нагороди
2023 — номінація на Foam Paul Huf Award (Амстердам, Нідерланди)[ 3] ;
2022 — член Європейської платформи для фотографів «FUTURES», номінований ISSP, Рига, Латвія (Амстердам, Нідерланди)[ 3] ;
2022 — 16 робіт переходять у постійну публічну колекцію фонду «Alexander Tutsek-Stiftung» (Мюнхен, Німеччина)[ 3] ;
2020 — номінація на Foam Paul Huf Award (Амстердам, Нідерланди)[ 3] ;
2017 — премія «Leica Oskar Barnack Newcomer Award 2017» (Берлін, Німеччина) — за серію «Залаштунки» [ 25] [ 4] [ 6] ;
2017 — I місце в національній премії «Фотограф року 2016», категорія «Street Professional» (Київ)[ 3] ;
2015 — шорт-лист Премії Pinchuk Art Center (Київ)[ 3] ;
2013 — шорт-лист фестивалю Krakow Photomonth (Краків, Польща)[ 3] ;
2013 — I місце міжнародного конкурсу «Золота камера 2012», номінація «Концептуальна фотографія», аматорська (Київ)[ 3] ;
2013 — переможець конкурсу «Фотограф року 2012», номінація «Серія року (образотворче мистецтво)» (Київ)[ 3] .
Виставки
Персональні виставки[ 3] :
2012 — Цвяхи , Кривий Ріг, Україна;
2013 — Шварценеггер — мій кумир , Львів, Україна;
2013 — Шварценеггер — мій кумир , Краківський фестиваль «Фотомісяць», Краків, Польща;
2014 — Уявні кохання , Closer — Київ, Україна;
2014 — Уявні кохання , Одеський музей сучасного мистецтва «Артерія», Одеса, Україна;
2014 — Шварценеггер — мій кумир , Fiebre Galería, Буенос-Айрес, Аргентина;
2014 — Презентація артбуку в рамках програми приватних резиденцій «Проєкт розширеної історії Музичі», Київ, Україна;
2014 — Шварценеггер — мій кумир , Off_Festival Bratislava 2014, Братислава, Словаччина;
2014 — Військовий комісаріат , Estudio С, Вальдівія, Чилі;
2015 — Уявні кохання , фотофестиваль в Ландскроні, Ландскрона, Швеція;
2017 — За лаштунками , галерея «Trzecie Oko», Краків, Польща;
2017 — За лаштунками , Миколаїв, Україна;
2017 — «Paris Photo 2017», За лаштунками /Leica Oskar Barnack Award 2017, Париж, Франція;
2017 — Playday , Face Foundation / Миронова Галерея, Київ, Україна;
2018 — За лаштунками , Галерея Клода Самюеля, Париж, Франція;
2018 — Самотність онлайн і полароїди з Китаю , галерея Piekno Panie, Люблін, Польща;
2018 — Самотність онлайн , SomoS Art Gallery, Берлін, Німеччина;
2018 — Тільки зараз, тільки ніколи , Face Foundation, Київ, Україна;
2018 — За лаштунками , Європейський місяць фотографії, Galéria Michalský dvor, Братислава, Словаччина;
2019 — Leica Gallery London, Лондон, Велика Британія;
2019 — Шварценеггер — мій кумир , Музей Харківської школи фотографії, Харків, Україна;
2019 — Від заходу до світанку , f22 foto space, Гонконг, Китай;
2020 — Молоді та вільні , Leica 6×7 Gallery, куратор Адам Мазур, Варшава, Польща;
2021 — Фундаментальні космічні дослідження голої сингулярності , галерея Vasli Souza, Осло, Норвегія;
2022 — Молоді та вільні? / Метагерої , галерея Естер Окада, Токіо, Японія;
2022 — Фундаментальні космічні дослідження голої сингулярності з Мітею Фенечкіним , галерея «Асортіментна книга», Івано-Франківськ, Україна.
Примітки
Посилання