Меморіал біля шурфу шахти № 4/4-біс

Шурф шахти № 4/4-біс "Калиновка" - шахтний шурф в Калінінскому районі Донецька, що став місцем масової страти цивільного населення німецькою окупаційною владою під час Німецько-радянської війни. Це друге за масовісттю місце поховання жертв фашизму після Бабиного Яру^[1]. Тут були скинуті тіла 75-100 тисяч чоловік.

Німецька окупація Донецька тривала близько 700 днів з 21 жовтня 1941 року до 8 вересня 1943 року. За час війни населення міста з 507 тисяч мешканців зменшилося до 175 тисяч.

Місцем масової страти цивільного населення німецькою окупаційною владою став шурф шахти № 4/4-біс "Калиновка". Сюди привозили тіла вже вбитих людей, а також страчували на місці. Жителів міста розстрілювали, а також скидали в шурф живцем^[2].

Одиницям вдавалося врятуватися. Наприклад, гірського інженера Олександра Положенцева, скинули в шурф живим. Падаючи він ухопився за канат і, розгойдавшись, перебрався в стінну нішу, у якій сховався до ночі^[2].

З 365 метрів глибини стовбура шахти 310 метрів були завалені трупами десятків тисяч людей^[2]. При цьому ширина шурфу становить 2,9 метри.

У шурф шахти додавалася каустична сода для ущільнення й утрамбування тіл. При відступі німці завалили стовбур шахти.

Після звільнення міста почати роботи з витягу тіл із шурфу. Удалося пізнати тільки 150 осіб^[2].

Рештки були поховані на Мушкетівському цвинтарі у Меморіальній братській могилі^[3].

Інші 75 тис. осіб дотепер, так і спочивають на цьому місці.

Меморіал у шурфу шахти № 4/4-біс "Калиновка" (інша назва "Пам'ятник жертвам фашистської окупації м. Сталіно") - меморіальний комплекс в Калинінському районі Донецька.

Меморіальний комплекс створений біля шурфу шахти 4-4 біс "Калиновка", що під час окупації Донецька став місцем страти й братською могилою. Меморіальний комплекс був створений в 1983 році. Скульптори - В. І. Петрикін і В. Г. Кисельов

Меморіал зображує два шурфи й перекинуту вагонетку. Над одним із шурфів кам'яний прапор, що розвівається.

Пам'ятник супроводжується табличкою з написом:

Тут спочиває порох по-звірячому замучених і скинутих у шурф шахти 4/4 "біс" мирних жителів, учасників донецького підпілля, військовополонених солдатів і офіцерів 1941-1943 рр. ВІЧНА ЇМ СЛАВА... ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ... ВІЧНИЙ СПОКІЙ...

Частини меморіалу були відлиті в центральних ремонтно-механічних майстернях^[4].

• 
  Шурф із прапором
• 
  Огородження меморіалу

• Пам'ятники й пам'ятні знаки // Усе про Донецьк.: Довідковий посібник. — Донецьк : Донбас, 2003. — С. 156-162. — ISBN 5-7740-0782-0.
• Ірина Попова. Донбас нескорений. Про трагедію на донецькій шахті 4-4-біс "Калиновка". — Донецький кряж, 06 травня 2005. — № 1608.

• Данина пам'яті батькам і дідам
• Меморіал "Шурф шахти 4-4 біс" [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• Скорботна дата: уроки трагедії
• В іпостасях... [Архівовано 11 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Пам'ять і віра
• Глибше не було могили [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• Братська могила в шурфі шахти 4-4 біс [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• У Меморіалу шурфу 4-4 біс з'явився хазяїн
• Шурф
• Шахта 4-4 біс: Обрії правди [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
• Шахта 4-4 біс: Обрії правди. Частина 2 [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]

1. ↑ Донбаський "Меморіал шахти 4-4 біс" повернули до життя співробітники Угсо. Новини Луганська й області. Східноукраїнське інформаційне агентство. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 14 травня 2009.
2. ↑ ^{а б в г} Ірина Попова. Донбас нескорений. Про трагедію на донецькій шахті 4-4-біс "Калиновка" // Донецький кряж. — 06 травня 2005. — № 1608.
3. ↑ Жертви й герої Холокосту. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2011.
4. ↑ Центральні ремонтно-механічні майстерні. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 1 лютого 2013.