Менахем Мендель Бейліс
Ме́ндель Бе́йліс (їд. מנחם מענדל בײליס, Менахем Мендл Бейліс; 1874 або 1862[5] — 7 липня 1934[6]) — український єврей, васильківський міщанин[7] Київської губернії. Працював робітником на цегельному заводі. Звинувачений у ритуальному вбивстві київського хлопчика Андрія Ющинського (1911). Два роки утримувався в ув'язненні. Повністю виправданий в ході гучного судового процесу, відомого як «справа Бейліса»[8]. Цей процес став об'єктом гострої міжнародної критики антисемітизму в Російській імперії. Після суду виїхав з родиною до Османської Палестини (1914), згодом — до Америки (1921). Помер в Саратога-Спрінгс, Нью-Йорк, США. Автор спогадів «Історія моїх страждань» (1925). Біографія.jpg) Народився в Києві. Був сином побожного хасида, але сам до релігії ставився прохолодно. Він не дотримувався більшості обрядів і часто працював по суботах. Він виріс в селі і служив в армії[9]. Відбувши військову службу, 22-річним хлопцем Бейліс одружився і влаштувався на роботу до цегельного заводу на краю Києва[10], у шлюбі народилися четверо синів і одна дочка[6]. Більшу частину дорослого життя він працював прикажчиком на заводі Зайцева, знайомого його батька[11]. Він отримував 50 рублів на місяць, але оплачуючи навчання сина в російській гімназії та утримуючи численну родину, був дуже бідний і працював з ранку до пізнього вечора[12]. Він перебував у добрих стосунках з християнським населенням і, зокрема, з місцевим священиком. Його репутація була настільки хорошою, що під час погрому 1905 року до нього прийшли місцеві члени Союзу російського народу з запевненням, що йому нічого боятися[13]. Не сподіваючись поліпшити своє, більш ніж скромне, життя, Бейліс мав великі плани для свого сина: щоб мати можливість віддати його в гімназію, він продав корову, а дружина його варила для столовників. Бейліс працював 12 годин на добу, наглядав за навантаженням цегли, вів конторські книги, і взагалі, виконував будь-яку роботу[10].  В ніч з 21 на 22 липня 1911 року Бейліс був заарештований у себе вдома нарядом з 15 жандармських чинів за підозрою у вбивстві Андрія Ющинського. Разом з ним був затриманий і три дні утримувався в охоронному відділенні його 9-річний син Пінхас, який дружив раніше із Андрієм. В якості підозрюваного Бейліс просидів у в'язниці 2 роки[14]. Слідство і судовий процес над Бейлісом в Києві 23 вересня — 28 жовтня 1913 року супроводжувалися, з одного боку, активною антисемітською кампанією, а з іншого — громадськими протестами всеросійського і світового масштабу. Справа Бейліса стала найгучнішим судовим процесом у дореволюційній Росії[15]. 28 жовтня 1913 року в 6 годин вечора Бейліс був виправданий. Тисячі людей зібралися біля будинку Бейліса, щоб привітати його. Через деякий час після виправдувального вироку Мендель Бейліс з дружиною і дітьми виїхав з Російської імперії. 16 лютого 1914 року Бейліси приїхали до Хайфи. Життя Бейліса і його родини на новому місці спочатку складалася вдало. Але після початку Першої світової війни ситуація в Палестині була дуже непростою і Бейліс у 1920 році оселився в Нью-Йорку, США[8][16]. Бейліс раптово помер в одному з готелів курортного містечка Саратога Спрінгс, неподалік від Нью-Йорка 7 липня 1934 року[16]. (Багато джерел стверджують, що він помер 4 липня, але якщо перевести дату (24 тамуза 5694) зазначену в епітафії на могильному камені, то отримаємо саме 7 липня). Два дні потому, Бейліса поховали на цвинтарі Маунт-Кармел в Квінзі, Нью-Йорк. На його надгробку помістили епітафію:
ТвориНаписав книгу «Історія моїх страждань»[17]. Книга вийшла на їдиші; вперше перекладена російською 2005 року[18][19]. Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
