Ментус Віктор Володимирович

Ментус Віктор Володимирович
Прапорщик
Загальна інформація
Народження	7 червня 1982(1982-06-07) Івано-Франківськ
Смерть	14 червня 2014(2014-06-14) (32 роки) Луганськ (аеропорт) (загинув у збитому терористами літаку)
Національність	українець
Alma Mater	ТДАТА
Військова служба
Роки служби	2005-2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили
Рід військ	Військово-транспортна авіація
Формування	25 БрТрА
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт Збиття Іл-76 у Луганську
Нагороди та відзнаки

Зовнішні відеофайли
	Д/ф "49" на YouTube // UA: Перший, 17 травня 2017

Ві́ктор Володи́мирович Ме́нтус (нар. 7 червня 1982(19820607), м. Івано-Франківськ — пом.14 червня 2014, м. Луганськ) — український військовий льотчик, гвардії прапорщик Повітряних Сил Збройних Сил України. Учасник російсько-української війни.

Зовнішні відеофайли
	ЕКІПАЖ. Ті, що загинули на своїй землі. Віктор Ментус: недожите життя. на YouTube // ТРК Мелітополь, 15 червня 2017

Віктор Ментус народився в Івано-Франківську, у родині військовослужбовця, та був єдиною дитиною в сім'ї. 2000 року закінчив загальноосвітню школу № 14 м. Мелітополь. Пішов по стопах батька, який також служив в авіації та був заступником командира з питань зв'язку мелітопольської частини А3840.

У 2005 році закінчив Таврійську державну агротехнічну академію.

З вересня 2005 служив у військовій частині А3840 м. Мелітополь:

09.2005—12.2007 — водій-електрик радіотехнічної ремонтної майстерні групи регламенту та ремонту батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення.

12.2007—04.2008 — начальник майстерні обслуговування та регламенту технічно-експлуатаційної частини автомобільної техніки.

04.2008—06.2008 — начальник радіостанції групи зв'язку вузла зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення.

06.2008—06.2009 — старший повітряний радист авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації.

З 30 червня 2009 — старший повітряний радист — старший оператор авіаційного загону авіаційної ескадрильї 25-ї бригади транспортної авіації Повітряних Сил ЗС України, в/ч А3840, м. Мелітополь. Класна кваліфікація «1 клас».

З початком російської збройної агресії проти України з весни 2014 року літав в Луганський та Донецький аеропорти, — бортовий радист військово-транспортного літака Іл-76 МД.

14 червня 2014 екіпаж військово-транспортного літака Іл-76 МД (бортовий номер 76777) Повітряних Сил ЗС України, під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, виконував бойовий політ в Луганський аеропорт. На борту літака перебували 9 членів екіпажу та 40 військовослужбовців дніпропетровської 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, які летіли на ротацію. На борту також були військова техніка, спорядження та продовольство.

Близько 01:00, під час заходу на посадку на аеродром міста Луганськ, на висоті 700 метрів, борт 76777 був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули^[1][2].

У той день до Луганського аеропорту вилетіли три літаки Іл-76 МД. Перший літак (бортовий номер 76683) під командуванням полковника Дмитра Мимрикова сів о 0:40. За 10 хвилин збили другий літак (бортовий номер 76777). Третій отримав наказ повертатися.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Полковник Дмитро Мимриков.[3]

Пройшло 42 доби перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев'ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста^[4].

Залишились батьки, дружина та маленький син.

• Орден «За мужність» III ст. (20 червня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу^[5].
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

6 травня 2015 року в Мелітополі, на фасаді будівлі ЗОШ № 14 (вулиця Гризодубової, 49), встановлено меморіальну дошку на честь випускника школи Віктора Ментуса^[6].

12 червня 2015 року в Мелітополі, на території військової частини А3840, було відкрито меморіал екіпажу літака Іл-76МД (бортовий номер 76777), який загинув 14 червня 2014 року в аеропорту міста Луганськ^[7][8].

Збиття Іл-76 у Луганську.

• Ментус Віктор Володимирович [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Ментус Віктор Володимирович [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
• Вічна пам'ять Героям! [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Мелітопольської міської ради.
• Марина Лучер. Загиблий в літаку над Луганськом радист Віктор Ментус пішов дорогою батька [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.) // «КП» в Україні, 15 червня 2014.
• Льотчики збитого Іл-76 вірили, що три сімки в бортовому номері — на щастя [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Факти», 20 червня 2014.
• Життя за Україну: нехай гинуть наші вороги! Архів з оригіналу // «Запорізька правда», 4 вересня 2014.
• Найбільша втрата ЗСУ в небі: річниця аварії Іл-76 під Луганськом // «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017