Меркулов Федір Олександрович
Федір Олександрович Меркулов (липень 1900, селище Вірівка Катеринославської губернії, тепер Донецької області — 9 жовтня 1956, місто Москва) — радянський діяч, народний комісар чорної металургії СРСР. Член ЦК ВКП(б) (1939—1941). БіографіяНародився в липні 1900 року в родині шахтаря. З 1912 року працював на шахтах Донбасу заправником ламп, візником вугілля, слюсарем з ремонту. У 1918—1919 роках воював у партизанських загонах Червоної гвардії в Донбасі. Член РКП(б) з березня 1919 року. З травня 1919 року служив у Червоній армії. У червні 1919 — лютому 1923 року — начальник продовольчої служби 10-ї кавалерійської школи РСЧА в місті Новочеркаську. У 1923—1924 роках — секретар Бахмутського повітового комітету КП(б)У в Донбасі. У 1924—1926 роках — секретар Маріупольського районного комітету профспілки металістів. У 1926—1927 роках — заступник завідувача організаційного відділу Маріупольського окружного комітету КП(б)У. У 1927—1929 роках — секретар Бердянського районного комітету КП(б)У. У 1929—1930 роках — секретар партійного комітету (на правах районного комітету КП(б)У) на заводі Ілліча в місті Маріуполі. У 1930—1931 роках — відповідальний інструктор ЦК КП(б) України. У 1931—1932 роках — заступник начальника Магнітобуду з кадрів. У 1932—1934 роках — начальник будівництва і експлуатації гірничорудного управління Магнітогорського металургійного комбінату. У 1934—1937 роках — слухач Промислової академії в Москві, закінчив три курси. У 1937—1938 роках — начальник Головного управління трубної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. У 1938—1939 роках — начальник Головного управління металургійної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. 24 січня 1939 — 17 травня 1940 року — народний комісар чорної металургії СРСР. У травні 1940 — грудні 1948 року — заступник народного комісара (міністра) чорної металургії СРСР. Одночасно в 1944—1945 роках — начальник Головуралмету Народного комісаріату чорної металургії СРСР, а з 1945 року — начальник особливого монтажного управління — представник Народного комісаріату чорної металургії СРСР в Німеччині. У грудні 1948 — грудні 1950 року — заступник міністра металургійної промисловості СРСР. У грудні 1950 — березні 1953 року — заступник міністра чорної металургії СРСР. У березні 1953 — лютому 1954 року — заступник міністра металургійної промисловості СРСР. У лютому 1954 — 9 жовтня 1956 року — заступник міністра чорної металургії СРСР. Похований в Москві на Новодівочому кладовищі Нагороди
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia