Мертва Вісла

Мертва Вісла
Мертва Вісла у межах Гданська
54°24′36″ пн. ш. 18°39′39″ сх. д. / 54.41° пн. ш. 18.6608° сх. д. / 54.41; 18.6608
Витік	Вісла
• координати	54°18′31″ пн. ш. 18°55′24″ сх. д. / 54.3087° пн. ш. 18.9234° сх. д. / 54.3087; 18.9234
Гирло	Гданська затока
• координати	54°24′36″ пн. ш. 18°39′39″ сх. д. / 54.41° пн. ш. 18.6608° сх. д. / 54.41; 18.6608
Країни:	Польща
Регіон	Wyspa Sobieszewskad Ґміна Цедри-Вельке Ґміна Прущ-Ґданський Rudniki[d] Krakowiec-Górki Zachodnied Stogi[d] Przeróbkad Śródmieścied Młyniska[d] Letnicad Nowy Portd
Довжина	27 км
Площа басейну:	1736 км²[1]
Притоки:	Strzyżad, Мотлава, Kanał Kaszubskid і Opływ Motławyd
Медіафайли у Вікісховищі

Мертва Вісла (пол. Martwa Wisła польська: [ˈmartfa ˈviswa], нім. Tote Weichsel) — річка в Поморському воєводстві Польщі, яка утворилася після зміни головного русла Вісли.

Отримала цю назву у 1840 році, коли води річки внаслідок затору льоду знайшли новий вихід до Гданської затоки. В результаті днопоглиблення Вісли, проведеного в 1890—1895 рр. з метою захистити Віслянські Жулави від повеней, було створено новий естуарій Вісли від Пшегаліни до Гданської затоки . Ділянка колишньої Вісли-Лінивки від Пшегаліни до півостріва Вестерплатте у Гданську отримала назву «Мертва Вісла». Назва офіційно затверджена ​​в 1949 році .

З 1980-х років стародавнє русло Вісли біля Пшегаліни почали засипати попелом Гданської ТЕС «Wybrzeże», який транспортували на баржах. В результаті 40 гектарів колишнього русла були завалені відходами ТЕС . Проте Мертва Вісла й досі з'єднана з головним гирлом Вісли через шлюз у Пшегаліні (збудований у 1895 р.).

Згідно з постановою Ради міністрів Польщі від 2002 року про класифікацію внутрішніх водних шляхів, Мертва Вісла має судноплавний клас Vb та доступна для суден вантажопідйомністю до 4000 тонн і осадкою до 3 метрів.

• Путівник для човнярів і водних туристів (пол.)
• Martwa Wisła (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.