Паркер у різні роки мала великий успіх у театрі, на телебаченні і в кіно[4]. Виграла премію «Тоні» за головну роль у п'єсі «Доказ» (2000), після чого знайшла більше визнання завдяки ролі політичної активістки Емі Гарднер в серіалі «Західне крило», за що отримала першу номінацію на «Еммі». У 2004 році Паркер отримала «Еммі» за роль у міні-серіалі «Ангели в Америці».
З 2005 по 2012 роки Паркер виконувала головну роль в серіалі «Дурман», за яку в 2006 році отримала «Золотий глобус», а також тричі номінувалася на «Еммі». На великому екрані Паркер найбільш відома завдяки ролям у фільмах «Смажені зелені помідори», «Великий каньйон», «Кулі над Бродвеєм», «Клієнт», «Хлопці побоку» і «РЕД».
Життя і кар'єра
Мері-Луїз Паркер народилася 1967 року в Південній Кароліні. Вона здобула освіту в школі мистецтв Північної Кароліни за спеціалізацією драми. Кар'єра Мері-Луїз почалася з епізодичній ролі в денній мильній опері «Надії Раяна». У 1980 році Паркер переїхала до Нью-Йорка, де влаштовувалася на роботу до компанії ECCO. Далі було кілька незначних ролей, після чого в 1990 році відбувся її дебют на бродвейській сцені у постановці Крейга Лукаса «Прелюдія до поцілунку», яка принесла їй першу номінацію на премію «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі[4].
Після успіху на бродвейській сцені, Паркер була запрошена на основні ролі у великих кінофільмах «Смажені зелені помідори», «Великий каньйон». Наступні кілька років вона знімалася в ряді фільмів, а також не припиняла роботу в театрі. Вона отримала схвальні оцінки від критиків за роль в комедії Вуді Аллена «Кулі над Бродвеєм», а після в драмі «Хлопці побоку», де зіграла жінку, хвору на СНІД[4].
У 1997 році, Паркер виграла премію Obie за головну роль у п'єсі «Як я навчилася керувати авто», а також досягла успіху завдяки головним ролям у декількох телефільмах[4]. У 2001 році вона виграла «Тоні» за головну роль у п'єсі «Доказ», а заодно і всі інші основні театральні премії. Наступного року вона знову привернула увагу критиків за гру політичної активістки Емі Гарднер в серіалі «Західне крило», завдяки чому номінувалася на «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному телесеріалі[5]. Потім вона з'явилася в кінофільмі «Червоний дракон», а в 2003 році виграла «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану в міні-серіалі або фільмі і «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — міні-серіал, серіал або телефільм за роль у міні-серіалі «Ангели в Америці».
У 2005 році, Паркер почала грати свою найвідомішу роль, продавчині наркотиків Ненсі Ботвін у серіалі «Дурман». У 2006 році вона отримала «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль в телевізійному серіалі — комедія або мюзикл, обійшовши в категорії четвірку актрис із серіалу «Відчайдушні домогосподарки», від ролі в якому вона відмовилась у 2004 році[6]. У 2007 році вона номінувалася на «Еммі» за найкращу жіночу роль у міні-серіалі або фільмі за роль у телефільмі «Наречена-злодійка»[5]. На додаток до цього вона знялася в комерційно успішних фільмах «Спайдервік: Хроніки», «РЕД» і «РЕД 2»[4].
Особисте життя
З 1996 по листопад 2003 року Паркер зустрічалась з актором Біллі Крудапом, який залишив її заради Клер Дейнс, коли Паркер була на сьомому місяці вагітності[7]. Їх син, Вільям Аттікус Паркер, народився у 2004 році[8].
У грудні 2006 року Паркер почала зустрічатися з актором Джеффрі Діном Морганом, партнером по серіалу «Дурман». У лютому 2008 року Паркер і Морган побралися[9], однак у квітні того ж року розлучилися[10].
У вересні 2007 року Паркер удочерила дівчинку з Ефіопії, Керолайн Абереш Паркер[11].
Повторювана роль, 23 епізоди Номінація — Премія «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану в драматичному телесеріалі (2002) Номінація — Премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад у драматичному серіалі (2002)
Регулярна роль, 102 епізоди Премія «Золотий глобус» за кращу жіночу роль в телевізійному серіалі — комедія або мюзикл (2006) Премія «Супутник» за найкращу жіночу роль в телевізійному серіалі — комедія або мюзикл (2005) Номінація — Премія «Еммі» за найкращу жіночу роль у комедійному телесеріалі (2007—2009) Номінація — Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль в телевізійному серіалі — комедія або мюзикл (2007—2009) Номінація — Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у комедійному серіалі (2006—2009) Номінація — Премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад у комедійному серіалі (2007, 2009) Номінація — Премія «Супутник» за найкращу жіночу роль в телевізійному серіалі — комедія або мюзикл (2006, 2008)
2007
Наречена-злодійка
The Robber Bride
Зенія
Телевізійний фільм Премія «Джеміні» за найкращу жіночу роль у міні-серіалі або фільмі Номінація — Премія «Еммі» за найращу жіночу роль у міні-серіалі або фільмі
Премія «Театральний світ» Премія Кларенса Дервента багатообіцяючої актрисі Номінація — Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі Номінація — Премія «Драма Деск» за найкращу жіночу роль у п'єсі
1993
Чотири собаки і кістка
Four Dogs and a Bone
Бренда
Театр «New York City Center» (Офф-Бродвей)
1996
Автобусна зупинка
Bus Stop
Шері
Театр Circle in the Square" (Broadway)
1997
Як я навчилася керувати авто
How I Learned to Drive
Ли'л Біт
Театр «Vineyard» (Офф-Бродвей)
Премія Люсіль Лортел за найкращу жіночу роль Премія «Obie» за видатне виконання Номінація — Премія Зовнішнього товариства критиків за найкращу жіночу роль у п'єсі
2000-2001
Доказ
Proof
Кетрін
Театр Уолтера Керра (Broadway)
Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі Премія «Драма Деск» за найкращу жіночу роль у п'єсі Премія Люсіль Лортел за найкращу жіночу роль Премія Зовнішнього товариства критиків за найкращу жіночу роль у п'єсі Премія Ліги Драми за найкращу жіночу роль у п'єсі
2004
Безрозсудні
Reckless
Рейчел
Театр Семюела Дж. Фрідмана (Broadway)
Номінація — Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсі
