1948 року Ростислав закінчив середню школу у Луцьку та вступив на архітектурний факультет Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Навчався в майстерні професора Євгена Катоніна. 1954 року закінчив інститут, захистивши дипломний проєкт «Великопанельний житловий будинок на 203 квартири в Києві» на відмінно.
Призначення на роботу отримав у Луцьк, у Волинський «Облпроект». Від листопада 1954 року до жовтня 1956 року проходив службу в армії.
1959 року вступив до аспірантури при Науково-дослідному інституті архітектури споруд Академії будівництва і архітектури УРСР, де працював над питаннями трансформації планів громадських будівель. Після здачі кандидатського мінімуму і затверження програми дисертації «Інтер'єри клубу з планом, що трансформується» 1961 року за сімейними обставинами припинив навчання в аспірантурі та повернувся в Луцьк, де до 1965 року працював керівником майстерні та одночасно головним архітектором Облпроекту.
1965 року Облпроект реорганізували у Волинську філію проєктного інституту «Діпроміст», в якій Ростислав Георгійович у 1965—1971 роках працював директором, а у 1971—1995 роках — головним архітектором.
Під час професійної діяльності виконав низку цікавих і значних у архітектурному житті Луцька проєктів. У його творчому доробку понад 40 здійснених об'єктів, збудованих у важкі для архітекторів роки будівельного диктату[1]. Всі вони відрізняються оригінальністю архітектурного задуму та високим професіоналізмом.
Член Спілки архітекторів України з 17 листопада 1967 року.
Ініціатор та один з авторів розробки проєкту Луцького історико-культурного заповідника. Ростиславу Георгійовичу належала провідна роль у збереженні та пропаганді архітектурної спадщини на Волині.
У 1948—2000 роках виконав понад 700 малюнків[2], частина з яких експонувалась на персональних виставках у Луцьку у 2001 (галерея «Крайня хата»), 2002 (Волинський національний університет) та 2003 (галерея «Крайня хата») роках.
Вийшовши 1995 року на пенсію, працював науковим співробітником Луцького історико-культурного заповідника. Під час роботи в заповіднику здійснив ґрунтовну історико-архітектурну реконструкцію забудови Луцька відповідно до люстрації 1789 р.[3]. Важливою ділянкою його роботи був кропіткий аналіз даних 250 геологічних свердловин, здійснених по всій площі Старого міста протягом 1978-1992 рр., який дозволив обґрунтовано реконструювати первісний рельєф острова Лучеськ[4]. Неодноразово критикував міську владу та дирекцію заповідника через їхні некомпетентні дії, за що був звільнений з роботи[5].
Постійні публікації Метельницького в республіканській і всесоюзній пресі на архітектурні теми мали широкий резонанс у архітектурних колах та досі не втратили актуальності.
Некоторые проблемы застройки Луцка // Строительство и архитектура. — К.,1966. — № 1. — С.15−16.
Еще раз о праве на поиск // Литературная газета. — 1969. — 14 мая.
Кто мы? // Литературная газета. — 1972. — 11 ноября.
О проблеме современного стиля // Строительство и архитектура — К.,1972. — № 3. — С.29-31.
Объект и ансамбль (о недостатках в застройке Луцка) // Строительство и архитектура. — К.,1972. — № 9. — С.34-37,41.
На примере природных и градостроительных особенностей Луцка // Строительство и архитектура. — К.,1973. — № 10. — С.1-3.
Трое в каминном зале // Литературная газета. — 1976. — 14 июля. — № 28 — С.12.
Будущее прошлого // Приложение «Архитектура» к «Строительной газете». — К.1977. — № 12. — 12 июня. — С.6.
Три основные помехи противостоят ускорению в архитектурно — строительной практике // Архитектура. — М., 1986. — № 10. — 18 мая.
Дослідження первинного рельєфу старого Луцька // Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. — Луцьк: історико-культурний заповідник, 1998. — С.156—159.
Деякі питання валоризації фонової забудови (вимоги до новобудов на заповідному терені) // Старий Луцьк: Науково — інформаційний збірник. — Луцьк: Історико-культурний заповідник, 1998. — С.29—35.
На перетині топографічних та історичних свідчень) // Минуле і сучасне Волині: літописні міста і середньовічна культура: Матеріали VIII Волинської обласної історико-краєзнавчої конференції. — Луцьк,1998. — С.23—25.
Топографія і літопис (про метаморфози русла Стиру і середньовічної греблі Луцька) // Старий Луцьк. Науково — інформаційний збірник. — Луцьк: Історико-культурний заповідник, 1998. — С.84−92.
Луцький острів (природна підоснова середньовічного міста) // Літопис Волині. — Луцьк, 2001 р. — Ч.1. — С.107—114.
↑Т. В. Рабан . Метельницький Ростислав Георгійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=65595 (дата перегляду: 10.11.2021)
↑Терський, Святослав (2001). Олика. Історичний нарис (українська) . Львів: Вид-во "Нова доба", Львівський історичний музей. с. 35—36. ISBN966-95279-8-8.
↑Див.: Науковий архів Луцького історико-культурного заповідника
↑Терський, Святослав (2006). Лучеськ X-XV ст (українська) . Львів: Національний ун-тет Львівська політехніка. с. 16. ISBN966-553-573-0.
↑Терський, Святослав (2010). Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині (українська) . Львів: Національний ун-тет "Львівська політехніка". с. 134. ISBN978-966-553-872-1.