Метод еквівалентного генератора

Метод еквівалентного генератора — метод перетворення електричних кіл, за якого схеми, що складаються з кількох гілок із джерелами ЕРС, зводяться до однієї гілки з еквівалентним значенням.

Метод еквівалентного генератора використовують при розрахунку складних схем, у яких одна гілка виділяється як опір навантаження, і потрібно дослідити та отримати залежність струмів у колі від величини опору навантаження.

За цим методом, незмінна частина схеми зводиться до однієї гілки, що містить ЕРС та внутрішній опір еквівалентного генератора.

ЕРС еквівалентного генератора визначають за формулою:

${\displaystyle E_{eqv}={\frac {\sum _{i=1}^{n}{E_{i}G_{i}}}{\sum _{i=1}^{n}{G_{i}}}}={\frac {{E_{1}G_{1}}+{E_{2}G_{2}}+{E_{3}G_{3}}+\ldots +{E_{n}G_{n}}}{G_{1}+G_{2}+G_{3}+\ldots +G_{n}}},}$

де: ${\displaystyle G_{i}}$ — провідність ділянки кола, рівна ${\displaystyle {\frac {1}{R_{i}}}.}$

Для визначення еквівалентного опору генератора застосовують розрахунок послідовно і паралельно з'єднаних опорів, а в разі складніших схем також застосовують перетворення трикутник-зірка.

Після визначення параметрів еквівалентного генератора можна визначити струм у навантаженні за будь-якого значення опору навантаження за формулою:

${\displaystyle I_{H}={\frac {E_{eqv}}{R_{eqv}+R_{H}}}.}$

Будь-який як завгодно складний активний двополюсник можна подати еквівалентним генератором, ЕРС якого дорівнює напрузі холостого ходу на затискачах двополюсника, а внутрішній опір дорівнює вхідному опору пасивного двополюсника з боку тих самих затискачів. При визначенні вхідного опору всі джерела замінюють їхніми внутрішніми опорами — джерела ЕРС закорочують, джерела струму розмикають.

• Режим холостого ходу (електротехніка)
• Дослід короткого замикання
• Джерело напруги

• Бессонов Л.А. Теоретичні засади електротехніки. Електричні кола = Теоретические основы электротехники. Электрические цепи. — М. : Гардарики, 2002. — 638 с. — ISBN 5-8297-0026-3.