Мечеть Намазгох (Бухара)

Бухарський намазгох
39°45′41.0″ пн. ш. 64°24′43.0″ сх. д. / 39.761389° пн. ш. 64.411944° сх. д. / 39.761389; 64.411944
Тип споруди	мусалла
Розташування	Узбекистан, Бухара
Початок будівництва	1119
Кінець будівництва	1200
Стиль	бухарська архітектура
Належність	іслам
Стан	object of tangible cultural heritage of Uzbekistand
Світова спадщина
Ідентифікатор	602
Регіон ЮНЕСКО	Узбекистан
Мечеть Намазгох (Бухара) (Узбекистан)
Мечеть Намазгох у Вікісховищі

Бухарський намазгох — молитовний майданчик, призначений для богослужінь у свята Рамазан-байрам і Курбан-байрам, знаходиться на південному заході Бухари. Слово «намазгох» вказує на місце, де може бути здійснений намаз, так само благопристойно, як в освяченій мечеті. Намазгох може бути кімнатою або просто молитовним килимком, які використовуються мусульманами для забезпечення собі чистого місця для молитви. Намазгох розрахований для величезного скупчення людей, що прибувають з усієї округи, і навіть військ, що знаходяться в поході, задля здійснення намазу^[1]. На цьому місці намазгох було споруджено ще в IX столітті в період правління Саманідів^[1].

Наразі Бухарський намазгох втратив своє первинне значення, оскільки знаходиться вже в межах міста. І роль намазгохів в Бухарській області перейшла до заміських ритуальних комплексів (Баха ад-Діна Накшбанді, Мавзолей Касим-шейха^[ru] в Кармані та ін.).^[1]

Після ісламського завоювання святкові молитви в Бухарі проводилися на регістані, але в IX столітті на площі стало замало і за містом була споруджена мусалла, на відстані близько трьох кілометрів від центру Бухари. Там вона розташовувалася до XII століття, коли за наказом Арслан-хана: «не відходити місцевими жителям далеко від Бухари, оскільки це послаблює обороноздатність міста», було викуплено сад Шамсабад і в 1119—1120 роках на його місці було збудовано новий намазгох у вигляді стіни з обпаленої цегли довжиною приблизно 38 метрів. У стіні був

40-метровий міхраб (ніша, яка вказує розташування Мекки) з глухими арками навколо. Намазгох незначно перебудовувався в XIII та XV століттях. У XVII столітті мусалла отримала композицію монументального айвану: фронтальний корпус трьохпролітної галереї з портально-купольним об'ємом в центрі. У західну міхрабну стіну будівлі вбудували залишки первісної стіни. Одночасно замість старого дерев'яного мінбару (в ісламі «мінбар» — кафедра, з якої проголошується проповідь — «хутба») встановили цегляний. У XVI столітті стіну облицювали поливною теракотою. Міхраб мусалли щедро прикрашений різьбленим алебастром і мозаїкою, викладеною у формі цитат геометричних візерунків і написів арабською в'яззю.

Захопивши Бухару в 1220 році, з порога цієї мечеті Чингісхан проголосив: «Не загрузли б ви в гріхах, не послав би вам Бог таке покарання, як я».^[2]

• Намазгох в Самарканді
• Мусалла
• Світова спадщина Узбекистану

• Мухаммад Наршахи. [1] / пер. Н. Лыкошина. — Ташкент, 1897. Архівовано з джерела 3 травня 2019
• Б. В. Вейрман. Искусство Средней Азии. — 1-е изд. — М. : «Искусство», 1940. — С. 46.
• Всемирная история архитектуры в 12 томах / под ред. Н. В. Баранова. — М. : Изд-во литературы по строительству, 1969. — Т. 8. — С. 239—240. — 11500 прим.