Мигуля Олександр Володимирович

Олександр Мигуля
Мигуля Олександр Володимирович
 Майор
Загальна інформація
Народження21 квітня 1997(1997-04-21)
Мена, Чернігівська область, Україна
Смерть12 серпня 2024(2024-08-12) (27 років)
Alma MaterХНУПС
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Повітряні сили
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня

Олекса́ндр Володи́мирович Мигу́ля — український військовослужбовець, майор (посмертно), пілот. Кавалер ордена «За мужність» III та II ступеня.

Життєпис

Народився 21 квітня 1997 року в місті Мена Чернігівської області.

Навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил.

У 2019 році він закінчив Харківський університет повітряних сил. Тоді 22-річний випускник розповідав у журналістам «5-го каналу», що полюбив небо завдяки дідусеві.

«Дідусь дуже захоплювався авіацією, але йому так і не довелося стати льотчиком. Тому я вирішив втілити його мрію в життя», — казав Олександр.

І розповідав, що справжній авіатор має бути холоднокровним: «Він має бути сміливим та розумним. Для того, щоб виконувати бойове завдання, потрібно дуже швидко мислити, дуже швидко реагувати на ті чи інші зміни. Також усе це треба робити з досить холодною головою». (Сюжет «5-го каналу» за 2019 рік, де юний випускник Олександр Мигуля розповідає про те, як полюбив небо завдяки дідусеві.https://youtu.be/fCs385vqMio?feature=shared)[1](з 0:31)

Був командиром авіаційної ланки. Здійснив понад 160 бойових вильотів[2].

Загинув 12 серпня 2024 року[3] під час бойового завдання.

Похований в Мені 15 серпня 2024-го.[4]

Нагороди

  • Орден «За мужність» II ступеня (24 червня 2024) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[5].
  • Орден «За мужність» III ступеня (26 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6].

Примітки

  1. 5 канал (3 серпня 2019), Модернізовані винищувачі та ЗРК : авіапоказ влаштували до 15-річчя ПС ЗСУ на Київщині, процитовано 13 серпня 2024
  2. Був одним з найрезультативніших пілотів Повітряних Сил ЗСУ — історія легендарного Олександра Мигулі. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2025.
  3. На війні загинув український пілот Олександр Мигуля. www.unian.ua (укр.). Процитовано 13 серпня 2024.
  4. «Дуже тяжка втрата, ніби з нас усю кров висмоктали»": як у Мені проводжали в останню путь пілота Олександра Мигулю
  5. Указ Президента України №378/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 24 червня 2024. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.
  6. Указ Президента України №175/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya