Микитась Василь Лазарович
Василь Лазарович Микитась (23 жовтня 1924, Жовте — 20 березня 1999, Київ) — український літературознавець, педагог, доктор філологічних наук (з 1971 року), професор (з 1990 року). БіографіяНародився 23 жовтня 1924 року в селі Жовтому (тепер П'ятихатського району Дніпропетровської області). Учасник Другої світової війни. Закінчив Дніпропетровський університет; у 1955–1970 роках працював в Ужгородському університеті, у 1970–1974 роках — в Інституті історії АН УРСР, з 1974 року — завідувач відділом рукописних фондів і текстології, з 1979 року — завідувач відділом давньої української літератури, з 1985 року — провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР. Помер в Києві 20 березня 1999 року. Похований на Новобайковому кладовищі. Літературна діяльністьЛітературну діяльність розпочав з віршів, що з'являлись у піонерській газеті «На зміну» з благословення Павла Тичини. Автор понад 200 публікацій та багатьох книжок, серед яких:
Один з авторів колективних літературознавчих досліджень. У 1962 упорядкував і написав передмову до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.[2] Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia