Миколаївська збагачувальна фабрика

Миколаївська ЗФ

class=notpageimage|

Місце розташування фабрики

Миколаївська збагачувальна фабрика — підприємство гірничорудної промисловості на сході Казахстану.

У 1980 році почав роботу Східно-Казахстанський мідно-хімічний комбінат, у складі якого була власна збагачувальна фабрика. Основним джерелом руди для неї був розташований поруч Миколаївський кар'єр,^[1] а з 1986-го до нього приєднався Шемонаїхінський кар'єр. Крім того, у 1980-х за допомогою Камишинського кар'єру майже повністю вилучили Камишинський поклад Артем'євського родовища.^[2]

У другій половині 1990-х Східно-Казахстанський комбінат перейшов під контроль корпорації «Казахмис». На той час його ресурсна база була вже суттєво вичерпана, так, за складеним у 1998-му проєктом доробки Шемонаїхінського родовища з останнього залишалось вилучити лише 0,88 млн тонн руди, що було в кілька разів менше початкових запасів (по 2000 рік з цього родовища отримали 2,84 млн тонн руди).^[3]

Миколавський кар'єр станом на 2012 рік ще працював, проте, як оцінювалось, його запасів мало вистачити лише на кілька років.^[4] Втім, у 2005-му почалась повномасштабна розробка Артем'євського родовища, яке стало основним постачальником руди на фабрику, що тепер числилася як Миколаївська збагачувальна фабрика Артем'євського виробничого комплексу ТОВ «Шығыстүстімет» («Востокцветмет», одна з дочірніх структур «Казахмис»-у, а потім концерну KAZ Minerals, що виник унаслідок реорганізації останнього). Крім того, на Миколаївську фабрику певний час доставляли руду з розташованого за понад сотню кілометрів Ювілєйно-Снєгіріхінського рудника,^[5] розробка якого завершилась у 2016-му.

Наприкінці 2019-го миколаївський майданчик став приймати на переробку руду Іртишського рудника, що до того працював із Білоусівською збагачувальною фабрикою, відносно якої прийняли рішення про закриття. Того ж 2019-го Миколаївська фабрика випустила рудні концентрати, що містили 19 тисяч тон міді та 15 тисяч тон цинку.^[6]

За чотири десятки років роботи збагачувального виробництва висота хвостосховища сягнула 60 метрів. Враховуючи, що поряд був уже повністю випрацюваний Миколаївський кар'єр, з 2020-го перейшли до розміщення хвостів збагачення у останньому. Об'єм цього кар'єру достатній для прийому хвостів на весь планований термін розробки Артем'євського та Іртишського рудників.^[7][8]