Милащенко Василь Олексійович

Милащенко Василь Олексійович
Милащенко Василь Олексійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	17 січня 1991; Апостолове
Смерть	29 серпня 2014 (23 роки); Новокатеринівка
Поховання	Апостолове
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Васи́ль Олексі́йович Мила́щенко (17 січня 1991(19910117) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в місті Апостолове (Дніпропетровська область). Закінчив школу в селі Запорізьке Апостолівського району, навчався в технікумі, відслужив в армії у танковому взводі.

В часі війни — старший механік-водій танка 1-го взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону 17-ї окремої танкової бригади.

Згорів у танку під час прориву з оточення під Іловайськом. Танк Віталія йшов першим в колоні, яка виходила до села, був розстріляний російськими танками, загинув весь екіпаж — Василь Милащенко, командир танка Віталій Король та навідник Віталій Калакун.

2 вересня 2014-го тіло Віталія Короля разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до Запоріжжя.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за експертизою ДНК серед загиблих. 1 липня 2015 року з воїном попрощалися в місті Апостолове.

Без сина лишились батьки.

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

18 травня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
В жовтні 2021 року в пам'ять про Василя Милащенка на фасаді школи, у якій він вчився, у селі Запорізьке Апостолівського району розмістили меморіальну дошку^[2].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 22
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]