Миргородський Максим Вікторович

Максим Миргородський Миргородський Максим Вікторович
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	27 вересня 1979(1979-09-27) (45 років) Болград, Одеська область, Україна
Alma Mater	НУОУ (2017)
Псевдо	Майк[1]
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ДШВ
Війни / битви	Війна на сході України: Протистояння у Слов'янську бої за Донецький аеропорт Бої за Савур-Могилу Бої за Дебальцеве
Командування
2021—2024  ДШВ, командувач 2018—2021  95 ОДШБр, командир 2014 1 АЕМБ  79 ОАеМБр, командир
Нагороди та відзнаки
Миргородський Максим Вікторович у Вікісховищі

Зовнішні зображення
	Президент України П.Порошенко вручає Максиму Миргородському орден Богдана Хмельницького I ступеня, 25.04.2015

Макси́м Ві́кторович Миргородський (позивний — «Майк»), (27 вересня 1979(19790927), Болград, Одеська область, УРСР) — генерал-майор Збройних Сил України, командувач Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (2021—2024).

Командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (2018—2021). Перший учасник війни на сході України, який став повним лицарем ордена Богдана Хмельницького.

У жовтні 2022 року ввійшов до списку 25 найвпливовіших українських військовиків від НВ^[2].

Народився 27 вересня 1979 року в місті Болграді на Одещині^[3].

Під час війни на сході України брав участь у боях за Слов'янськ, обороні Донецького аеропорту та боях за Дебальцеве.

25 квітня 2015 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня, таким чином ставши першим з учасників АТО повним лицарем цього ордена^[4].

Під час війни продовжив навчання, у червні 2017 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, отримав диплом магістра^[5].

Станом на грудень 2018 року — командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади^[6].

9 серпня 2021 року був призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України^{[7][8][9][10]}.

11 лютого 2024 року звільнений з посади командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України ^[11].

• 6 грудня 2018 — полковник^[6].
• 24 серпня 2021 — бригадний генерал^[12].
• 21 квітня 2022 — генерал-майор^[13].

• Орден Богдана Хмельницького І ст. (24 квітня 2015) — за особисту мужність, героїзм та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[14].
• Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (27 листопада 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[15].
• Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (5 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[16].
• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[17].
• Медаль «За військову службу Україні» (5 грудня 2011) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України^[18].

• Проходив військову службу в 79-й окремій аеромобільній бригаді (м. Миколаїв).
• Грав у міні-футбол за команду «Аеромобільники».

• Коментар Президента України щодо звільнення Слов'янська від бойовиків

• Максим Миргородский («Майк»), командир 1-го батальона 79-й ОАЭМБр. Донецкий аэропорт. Как это было. Октябрь [Архівовано 14 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.) // Петро і Мазепа, 12.09.2015