Миргородський Микола Дмитрович

Миргородський Микола Дмитрович
Народився1909 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померлютий 1987 Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЗапоріжсталь, Дніпроспецсталь і Держплан УРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВалерій, Володимир, Сергій, Дмитро
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений працівник промисловості УРСР

Миргородський Микола Дмитрович (1909(1909), Кременчук, Полтавська губернія — лютий 1987, Київ) — український радянський промисловий і державний діяч; перший заступник голови Державного комітету УРСР з матеріально-технічного забезпечення[1], заслужений працівник промисловості УРСР.

Біографія

Народився 1909 року в родині службовця[2]. Трудову діяльність розпочав у дванадцятирічному віці учнем бондаря кустарної майстерні. У 1925 році вступив до комсомолу. З 1925 року — слюсар та секретар комсомольської організації на Кременчуцькому механічному заводі (в 1930 році завод було перейменовано на машинобудівний[3]). Одночасно навчався на робітничому факультеті.

З 1927 року Микола Миргородський почав працював у металургії. Спочатку робітником, потім майстром, машиністом паротяга, заступником голови завкому профспілки Кам'янського металургійного заводу, головою завкому профспілки, начальником відділу капітального будівництва та заступником директора з капітального будівництва комбінату «Запоріжсталь»[2].

У 1941 році разом із комбінатом він був евакуйований до м. Златоуст (Челябінська область), де працював заступником директора із будівництва. Також працював заступником директора із капітального будівництва «Дніпроспецсталь» (1948 — 1954 рр.)[2]. У 1954—1957 роках був заступником начальника головного управління металургійних заводів із будівництва Міністерства чорної металургії УРСР.

У липні 1957 — серпні 1958 року — начальник відділу зведених планів постачання устаткування і комплектації Державного планового комітету УРСР.

У серпні 1958 — березні 1963 року — начальник відділу зведених балансів устаткування Державної планової комісії Ради Міністрів УРСР.

З березня 1963 до жовтня 1965 року — заступник голови Української Ради народного господарства (Укрраднаргоспу)[2].

У жовтні 1965—1978 роках — 1-й заступник начальника Головного управління РМ УРСР по матеріально-технічному постачанню.

З 1978 року — 1-й заступник голови Державного Комітету РМ УРСР по матеріально-технічному постачанню (Держпостачу УРСР)[2].

Потім — персональний пенсіонер союзного значення[4]

Помер на початку лютого 1987 року в Києві.

Родина

Нагороди

Чотири ордени Трудового Червоного Прапора, орден «Знак Пошани», Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР. Звання заслуженого працівника промисловості УРСР.

Примітки

  1. Про затвердження Положення про Державний комітет Української РСР по матеріально-технічному постачанню. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015 року.
  2. а б в г д Николай Дмитриевич Миргородский // Вечірній Київ. — .
  3. 58.2 Будови перших п’ятирічок. history-poltava.org.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015 року.
  4. СОВЕТ МИНИСТРОВ СССР. ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВМИНА СССР ОТ 14.11.1956 N 1475 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОЛОЖЕНИЯ О ПЕРСОНАЛЬНЫХ ПЕНСИЯХ (рос.) . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 березня 2015 року.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya