Миронова Зоя Василівна
Зоя Василівна Миронова (лютий 1912, Ядрін, Казанська губернія — 16 березня 1991, Москва) — радянський партійний діяч, дипломат. Надзвичайний і повноважний посол СРСР (1966). Кандидат технічних наук (1949). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1952—1966 роках. Депутат Верховної ради Російської РФСР 4-го скликання. БіографіяНародилася в родині службовця. У 1935 році закінчила Московський хіміко-технологічний інститут. У 1935—1941 роках — науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту рідкісних металів у Москві. У 1941—1944 роках працювала в системі Товариства сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (Тсоавіахіму) СРСР. У 1944—1945 роках — науковий співробітник, у 1945—1950 роках — секретар бюро ВКП(б) Державного науково-дослідного інституту рідкісних металів у Москві. У квітні 1950 — січні 1951 року — 2-й секретар Дзержинського районного комітету ВКП(б) міста Москви. 29 грудня 1950 — 17 березня 1959 року — заступник голови виконавчого комітету Московської міської Ради депутатів трудящих. У 1959—1962 роках — заступник постійного представника СРСР при ООН. У 1960—1966 роках — постійний представник СРСР у Комітеті ООН з прав жінок. У 1966—1982 роках — постійний представник СРСР при Європейському відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві (Швейцарія).[1] З 1982 року — персональний пенсіонер у місті Москві. Нагороди та відзнаки
Література
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
