Михайловський Олександр Павлович

Олександр Михайловський Олександр Павлович Михайловський
Солдат
Загальна інформація
Народження	9 жовтня 1987(1987-10-09) м. Гайсин, Вінницька область, Україна
Смерть	14 березня 2022(2022-03-14) (34 роки) поблизу м. Золоте, Луганська область, Україна
Поховання	Забойки
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки

Олекса́ндр Па́влович Михайло́вський (9 жовтня 1987(19871009), м. Гайсин Вінницької області — 14 березня 2022, м. Золоте Луганської області) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Народився 9 жовтня 1987 року в місті Гайсин Вінницької області. Мешкав у селі Забойках Тернопільського району Тернопільської області, де був зятем.

У 2014 році був призваний до Збройних Сил України. Проходив військову службу на посаді механіка-водія БМП-2. Учасник боїв за Дебальцеве. Під час оборони висоти 307,5, діючи як гранатометник РПГ-7, підбив два ворожих танки. Після бою 25 січня 2015 р. на пошкодженій БМП евакуював важкопоранених^[1].

У 2017 році знов уклав контракт зі ЗС України. Загинув 14 березня 2022 року поблизу м. Золотого Луганської області. Похований 2 квітня 2022 року у селі Забойках Тернопільського району на місцевому кладовищі біля могили брата дружини — військовослужбовця Андрія Капчура.

• орден «За мужність» III ступеня (26 лютого 2015) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни^[2].
• орден «За мужність» III ступеня (8 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ^[3].
• медаль «За оборону м. Дебальцеве» (21 лютого 2016)^[4].
• подяка голови Вінницької ОДА та обласної Ради — за патріотизм, особисту мужність, відвагу і самовідданість проявлені під час виконання службових обов'язків із забезпечення державної безпеки та цілісності України^[4].

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2022)

• Моргун, І. На Тернопільщині попрощалися із бійцем Олександром Михайловським [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Суспільне Новини. — 2022. — 2 квітня.
• Белекова, І. Війна одна й та ж: спочатку втратила брата, а тепер чоловіка. Прощаються з Героєм Сашком Михайловським [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // 20 хвилин. — 2022. — 2 квітня.
• Бій 25 січня на висоті 307,5 під Санжарівкою очима учасника [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Цензор.НЕТ. — 2015. — 21 червня.(рос.)

Зовнішні відеофайли
	На Тернопільщині попрощалися із бійцем Олександром Михайловським на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 2 квітня.