Михайлюк Андрій Семенович

Андрій Семенович Михайлюк
Народився	30 листопада 1911(1911-11-30) с. Германівка Обухівського району, Київщина
Помер	24 жовтня 1937(1937-10-24) (25 років) Київ
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Діяльність	письменник
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Жанр	вірш, переклад

|Примітки=

Андрій Семенович Михайлюк (30 листопада 1911, Германівка (Назва за більшовиків — Красне-2 (1946–1987)) Обухівського району) на Київщині  — 24 жовтня 1937, Київ) — український радянський поет, перекладач Розстріляного відродження.

Михайлюк Андрій Семенович народився 1911 року в с. Германівка Обухівського району на Київщині в селянській сім'ї.

1929 р. поступив у Київський електромеханічний технікум. Тоді ж виявив нахил до літературної творчості.

Перший свій вірш за рекомендацією Ґео Шкурупія опублікував у журналі «Нова генерація». У 1930 р. переїхав до Харкова, де працював у виїзній редакції «Вістей» («Вісті ВУЦИК»). В 1934 році переїхав до Києва.

Андрій Михайлюк — автор збірок «Вірші» (1932), «Кінець ідилії» (1933), «Сонячний день» (1936). Переклав українською мовою поему М. Некрасова «Кому на Русі жити добре?». Належав до літературної організації «Нова генерація».

Заарештовано Михайлюка 11 вересня 1937 року. Два нічні допити, дві очні ставки (з Михайлем Семенком, котрий нібито передав заарештованому бомбу для здійснення терористичної акції, та рідним братом, у якого та бомба нібито зберігалась) і обвинувальний висновок, який склав начальник відділення УДБ НКВС УРСР лейтенант Держбезпеки Рєзников, а затвердив помічник начальника IV відділу УДБ НКВС УРСР Хатеневер. У ньому, зокрема, зазначалося, що Андрій Михайлюк «…був учасником контрреволюційної української націоналістично-терористичної організації, яка ставила своєю метою збройне повалення Радянської влади в Україні і встановлення фашистського ладу»; що він «…одержав завдання особисто здійснити терористичний акт над керівниками ЦК КП(б)У і Радянського уряду 1 травня 1937 р.». 23 жовтня 1937 р. на закритому засіданні Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила поета до розстрілу. Вирок виконано в Києві 24 жовтня 1937 р.

«Михайлюк Андрей Семенович 21.10.37 Украинская ССР, Центральный аппарат УГБ НКВД УССР Кат.1» «Сталин, Молотов, Каганович, Ворошилов, Микоян»^[1].

22 жовтня 1957 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР скасувала ухвалу щодо А. С. Михайлюка від 23 жовтня 1937 р. і справу про нього припинила за відсутністю складу злочину.

Андрій Михайлюк реабілітований посмертно.

• Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
• З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій/Авт. кол.:Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.— Вип. І/Упоряд. О. Г. Мусієнко.— 494 с.

• [1] [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 31 січня 2011 у Wayback Machine.]

• Сталінські списки